Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021Червень 2021Липень 2021Серпень 2021Вересень 2021Жовтень 2021Листопад 2021Грудень 2021Січень 2022
1234567891011121314151617181920
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

Про врожаї, ціни, форс-мажори та перспективи

США и Евросоюз рассматривают вариант санкций с отключением России от Swift

Какие электромобили покупали украинцы в прошлом году: названы самые популярные модели

У Саудівській Аравії жінка народила п'ять пар близнюків: усі немовлята здорові

"Дорогі орендарі": у скільки платникам податків обходиться столичне житло нардепів із Закарпаття

Останнім часом дедалі частіше телефонують представники ЗМІ, які просять прокоментувати те, що відбувається на споживчому ринку. А конкретно – помітне зростання цін на продукти за цьогорічних рекордних врожаях сільгосппродукції. Найперше – споживчі ціни диктує ринок. Попит та пропозиція. Що ж впливає на зростання цін на продукти на прилавках наших магазинів? Якоюсь мірою експорт, обсяги якого постійно зростають, як і ціни на українську сільгосппродукцію на світових ринках. Наприклад, на внутрішні ціни на олію висока експортна ціна вплинула швидко і категорично. Виробник опинився на водорозділі, де продавати олію – експортерам за високою ціною чи українським торговим мережам за майже соціальною. Однозначно він продає туди, де вища маржа, більші разові інтервенції, гарантована реалізація. Без місячних затримок платежів, чим грішить переважна більшість українських продовольчих гіпермаркетів. І це стосується не лише олії. Іншим чинником, який впливає на найпопулярніші продукти, є кліматичні зміни, численні засухи на півдні, які вже підіймаються до центральних областей. За відсутності потужної функціональної зрошувальної системи, за розбудову якої Мінагрополітики і об'єднання фермерів Херсонської, Миколаївської, Одеської областей та інших лише беруться. До речі, Україна має шанс отримати 4 мільярди доларів кредиту від США для відновлення та модернізації зрошувальних систем, але необхідно, щоб і українські парламентарії проголосували у другому читанні меліоративний законопроект № 5202-д "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", який дасть змогу аграріям вступати в об'єднання водокористувачів. Наразі три ізраїльські компанії ведуть перемовини з українською стороною щодо реалізації спільних проектів у сфері іригації та водопостачання.  Це – NaanDanJain Irrigation Ltd, Netafim та Rivulis, як повідомив міністр Мінагрополітики Роман Лещенко. Стратегію зрошення та дренажу вже запущено, державна підтримка та компенсації на зрошувані землі сягне 25%. І нам потрібно бути готовими, що невдовзі про зрошування, навіть крапельне, як це практикують в Ізраїлі, доведеться говорити і у центральних областях, у майже всіх регіонах. Те, що фермери південних областей вже категорично відмовляються від вирощування буряку, моркви, навіть цибулі – всього борщового набору саме через зростання середньодобових температур і брак вологи у ґрунтах – вже є сигналом. Поки що рятують сільгоспвиробники Західної України, які перебрали на себе вирощування цих культур. Тому будемо з борщем, і думаю, ціни на капусту та згадані мною борщові овочі все-таки коливатимуться у рамках купівельного попиту та можливостей пересічних українських сімей. Хоча з буряком і правда дожилися до ручки. Високі ціни на нього в Україні зробили цікавим його імпорт. На ринку вже можна купити столовий буряк з Польщі. Ціни за останній тиждень, згідно з моніторингом, за обмеженої пропозиції буряку від українських фермерів зросли у півтора раза – 9-12 гривень за кілограм ($0,34-0,45 за кг). Імпортний же буряк вартує 8-8,50 гривень за кілограм ($0,30-0,32 за кг). Тож буряк в українських господарствах нині у 3,3 раза дорожчий, ніж у цей період торік.  Якщо наші фермери і далі притримуватимуть буряк, не відправляючи його у продаж, імпорт буряку однозначно зростатиме. Ми всі вимагаємо якості вершкового масла, боремося, у тому числі й у ЗМІ, з використанням при виробництві молочки пальмової олії. Покупець вже розуміє, що масло зі 82% жирності краще за спреди з 72%. А нещодавно Держпродспоживслужба припинила випуск 45 видів фальсифікованого масла. Але ціни на вершкове масло можуть стрімко змінитися ще до кінця 2021 року на 15%. На світовому ринку ціна на нього здорожчала на третину. Це впливає на українське ціноутворення. Плюс, як я вже казала, стрімке скорочення виробництва молока на тлі збільшення тарифів на газ та інші енергоносії втричі. Молоком нині у магазинах торгують у середньому по 30 гривень за літр. Завищені споживчі вимоги стосуються всієї молочки, бо і до молока покупець стає перебірливим. Щоб уникнути витрат на цю продукцію, яка швидко псується, виробник теж змушений переходити на виробництво продукту вищого ґатунку, а це теж здорожчання, бо справжнє молоко та інші натуральні інгредієнти дорожчі за пальмові олії. Це при тому, що виробництво промислового молока в Україні впало на 1,4% проти минулого року. Селянські господарства показали скорочення на 8%, тому й відбулося подорожчання всіх видів молочних продуктів. Пастеризоване молоко піднялося у ціні на 7,2%, м'які сири – на 10,3%, сметана – на 13,8%, масло – на 9,2%. А дефіцит молока і надалі впливатиме на ці показники. Це стосується і ковбас. Виробляти м'ясо-ковбасні вироби низької собівартості теж ризиковано, населення починає уважніше читати етикетки, розбиратися у сортах, віддавати перевагу якості перед дешевизною. А тут ще й істотно впливає відмова від череди молочних корів на користь м'ясних порід, поголів'я яких через дорожнечу кормів, енергоресурсів, через тиск імпортерів дешевого м'яса теж невпинно скорочується. Але що є ключовим у здорожчанні продуктів, то це точно здорожчання електроенергії, газу та пально-мастильних матеріалів. Ціни на них стрімко випереджають можливості гаманців наших громадян. Причому, бізнес платить ще вищу ціну за енергетичну складову виробництва. Тому зростаюча вартість бензину, дизпалива, електроенергії автоматично закладається виробником та продавцем, які несуть підвищені витрати, у цифру на нових цінниках.  Крім того, працюють корпоративні важелі, і ті, хто ще може продавати за значно нижчою вартістю, вирівнюють свої ціни з тими, хто вже заявив вищу собівартість.  За який термін здорожчали гречка та рис? Моніторинг ми не проводили, але, думаю, таке зростання на 17-28% за кілограм мало місце упродовж останніх місяців, подекуди і тижнів. Жорстка тарифна політика, прогнозовано нелегка зима, здорожчання енергетичних ресурсів та вартості тепла змушують виробників, посередників та продавців перестраховуватися.  Але не думаю, що за відсутності глобальних форс-мажорів зростання зимових цін на продукти особливо вийде за щорічні тенденції. Врешті-решт, головним є збут та збереження вирощеного. А це працює на стриножування цінової гонки.  Усі ці перелічені мною чинники стосуються і цін на хліб та борошно. Ключовими тут знову-таки є вартість газу та електроенергії, вартість пального на АЗС. Крім того, майже на 40% зростає вартість зберігання зібраного на складах та елеваторах, у холодильних камерах тощо. А ще відплив кваліфікованої робочої сили, тому наші виробники жорстко відчувають кадровий голод навіть на низькокваліфіковані професії, і змушені через це виплачувати працівникам більші заробітні плати.  До цього спонукає і подорожчання продовольчого кошика та тарифів, з чим щодня стикаються пересічні громадяни. Ось такий колообіг у природі. Все між собою пов'язане, одне провокує інше. Що стосується акцизних товарів, то продаж низки спиртозаводів у приватні руки теж однозначно вплине на зростання цін на горілчані вироби. Вартість модернізації закладуть у ціни.  Винороби адаптують ціни не лише до кліматичних ударів по своєму бізнесу, а й до вартості іноземних винних лінійок на полицях магазинів. І на них абсолютно так само тиснуть ціни на пальне та електроенергію, здорожчання логістики. Ми всі працюємо в одній економіці, з одним стартером зростання цін: дорожчають енергоносії – здіймає ціни весь продовольчий ринок.  Крім того, на алкогольній продукції ніколи не вважалося непристойним заробляти. Це використовує і держава, яка торгує акцизами.    І ключове, що я вам хочу заявити, це те, що українські аграрії цього року зробили все, щоб продовольчий ринок був повністю забезпечений якісною продукцією.  Зернобобових намолочено 76,8 мільйона тонн, досягнуто врожайності 51,6 центнера з гектара. Соняшнику, а олія якраз є кризовим продуктом ринку, зібрано з площ 6,442 мільйона гектарів, тобто вже 99%. Рекордні врожаї торкнулися і гречки, проса, сої. Сої зібрано 3,38 мільйона тонн, що на 22% перевищило минулорічний показник. По кукурудзі, збір якої завершується, Україна прогнозовано вийде на 40 мільйонів тонн. При цьому Мінагрополітики наполягає на звільненні виробників кукурудзи від низки податків. Переробники кукурудзи отримають пільгові умови "режиму інвестиційних нянь". Ті, хто перероблятиме кукурудзу і виходитиме на додану вартість, отримуватимуть найбільшу підтримку від держави. Наші аграрії цьогоріч уже заробили з експорту зернових більше на 54 мільйони доларів, ніж торік. Загальна сума становить 1,447 мільярда доларів США. Що стосується цукру, то тут теж показники радують. Цукрових буряків вже викопано 10,4 мільйона тонн. Нинішнє виробництво цукру теж на 30% перевищує показники минулого року. На сьогодні вже перероблено майже 700 тисяч тонн цукрових буряків. Цього, разом із залишками, абсолютно вистачить для внутрішнього попиту. Що наразі турбує.  Низькі темпи розвитку переробної галузі, бо з тієї ж пшениці, наприклад, можна виробляти більш як 5 високомаржинальних продуктів, а з кукурудзи – понад 15. А цей заробіток і додану вартість ми віддаємо іншим країнам. Непокоять і стрибки цін на добрива, їх штучний дефіцит. Крім того, зростають ціни на насіння, гербіциди, пестициди, на технології та вартість технічного парку. На все зростає ціна, але це світові тенденції, які в кінці ланцюга позначаються на цінниках, які бачить перед собою у магазинах і український споживач.     Ще одним чинником нестабільності є входження українських аграріїв у незвіданий ринок землі, який вихолощує обігові кошти.  Як може вплинути уряд на цінову політику? Після того, як відпущені ціни на енергоносії, на комунальні тарифи, на пальне. Аж ніяк. Хіба декларативно. Так можна змусити виробників і реалізаторів штучно прибрати з конкурентного ринку та адаптувати до можливостей покупців з незаможних верств населення якусь групу соціальних товарів. Але це монета з двома боками.     Стабілізація цін на групу соціальних продуктів насамперед впливає на їхню якість. Бо не можна, перефразовуючи литовців, достукатися до совісті кожного пивовара. Іншими словами, така політика точно призведе до використання у процесі виготовлення сировини нижчої якості. У кінцевому результаті така соціальна політика виявиться не зовсім чесною щодо тих, на кого вона спрямовується.  Про людей треба дбати зростанням зарплат та пенсій, інших соціальних виплат, розширенням і безперебійною роботою внутрішнього ринку видобутку нафти та газу, електроенергії. Унеможливленням отримання компаніями надприбутків за низької собівартості видобутого.  Дивно, але в Україні вже не працює прив'язка цін на продукти до світової вартості бареля нафти чи курсу долара. Ціни на них можуть істотно падати, а вартість пального на АЗС зростати, ціни у магазинах стрімко йти вгору.  Це саме стосується і вилки між ціною виробника та торговельними накрутками, які можуть у рази перевищувати собівартість зі всіма затратами на виробництво продукції. Такі спекулятивні маніпуляції ми теж називаємо ринком. Але це результат викривленої економіки і пасивності громадськості.  Я ні до чого не закликаю, але у європейських країнах зростання цін на продукти чи бензин лише на кілька центів одразу провокують соціальні вибухи. І саме вони ставлять на місце монополістів, що зарвалися. Змушують їх узгоджувати свої апетити з потенціалом споживачів. А ще в Україні дуже слабко працює інститут меценатства. Приклади поодинокі. У нас досі навіть не відкрито продуктових мереж на кшталт канадських "Мандаринів", у яких багаті годують небагатих високоякісними їжею, продуктами за демократичними цінами. Де представлені шикарні шведські столи, причому, за 10 доларів там можна пригощатися цілий день. А тепер про ще один форс-мажор, який теж дуже істотно відкорегував цінову політику в Україні та світі. Це пандемія COVID-19. Карантини та локдауни жорстко вплинули на рух цін.  Продавці намагаються надолужити втрачене, ставлячи людей перед безальтернативністю. Маскують реальні втрати під значні, експлуатують ажіотажний попит. Глобальні загрози завжди занижують критичні рівні сприйняття, тому люди покірно погоджуються на таке з ними поводження. Спроба ж державного регулювання цін на найнеобхідніші продукти, на жаль, ефективно не спрацювала. Тепер про сало та яйця, без яких аж ніяк не обійдеться жодна українська родина. Зростання цін на сало, а на українських базарах його вартість вже перевищила 200 гривень за кілограм, "генеральське" продають по 300-350, зумовило перехід на вирощування м'ясних порід свиней, які швидко набирають вагу. Ми практично втратили породу свиней "українська біла", а на німецьких прилавках таке м'ясо і сало вдвічі дорожче за інше.  Тому й така диспропорція на прилавках – ціна на сало є вищою за ціну на ґатункове м'ясо. Але ж традицію не перебореш, і люди викладають великі гроші за хороше сало. Змушені викладати.  При цьому, свинина чи не єдиний вид м'яса, який завдяки імпорту демонструє хорошу динаміку споживання. Через доступність цін. Але масштабний імпорт свинини вбиває інтерес українського фермера щодо її виробництва наповал. Вирощувати свиней стає не дуже рентабельним. Аналітики ринку стверджують, що споживання свинини вже в кінці цього року зросте в середньому до 700--800 грамів на душу населення на місяць. У першій половині 2021 року споживання свинини на людину вже зросло в середньому на 300-400 грамів.  Чи вплине зростання ціни на пальмову олію у світі на вартість нашої кондитерки та солодощів? Однозначно вплине. Боротьба за якісну молочку витісняє пальмову олію з одного сегмента, але з переліку інгредієнтів під час виробництва цукерок чи тістечок її прибрати важко. Експорт пальмової олії є досить закритим питанням, якраз через її використання при фальсифікації молочки, тому назвати якісь конкретні обсяги не готова. Наразі ситуація така.  Імпорт пальмової олії в Україну зменшено на 9%. Він становив цьогоріч 42,6 тисячі тонн. Головні постачальники – Малайзія та Сінгапур. Більшою мірою Малайзія. Якраз вона знизила експорт олії в Україну на 14% проти 2020 року. Не дуже, на 3%, зріс імпорт пальмової олії з Індонезії. Я також не готова детально прогнозувати загальні рівні продовольчих цін на кінець року та початок наступного. Оскільки на коливання впливає так багато чинників. Але аналіз наявних запасів свідчить про те, що подальших різких стрибків бути не повинно. Що стосується курятини, то ми маємо її потужне виробництво. Але жорстка фіскальна політика, принадні експортні пропозиції і, знову-таки, здорожчання енергоносіїв та логістики викликають зростання цін і на це "лакмусове" м'ясо на полицях. Крім того, ми вже маємо перетік виробництва української курятини за кордон, ближче до споживача, готового платити більше. А ще на тлі здорожчання іншої продукції м'ясопереробки на ціни на курятину впливає і підвищення попиту. Наразі вартість курятини у торгівлі вже зросла на 30%.  Тож її споживання скорочується на тлі більшого попиту на свинину. Приблизний рівень споживання баражує на рівні кількох кілограмів на душу населення на місяць. Скорочується і попит на дорожчу яловичину, маса якої на ринку теж зменшується синхронно зі здорожчанням та скороченням виробництва.  Крім того, оператори роздрібного ринку живуть за своїми економічними законами. Саме зараз Верховна Рада збирається прийняти закон про торгівлю, який покликаний якоюсь мірою загнуздати ціни на прилавках магазинів.  Бо і далі існує практика, найбільше такого у потужних торговельних мережах, де ритейли затягують у розрахунках з виробниками. Оплату за м'ясо, термін придатності якого три дні, можна очікувати аж 90 днів. За хліб, який має термін придатності два дні – 120 днів.  Це змушує виробника закладати втрати у формування наступних цін на м'ясо, яйця, борошно, олію. Що боляче б'є по пересічному українському покупцеві.  У такий спосіб супермаркети та гіпермаркети, а також великі гастрономи, практично беруть собі безвідсотковий кредит на власний оборот з виробників, котрі й так перебувають під енергетичним та фіскальним тиском. Що стосується борошна, то його виробники працюють з мінімальною рентабельністю – 3%, і це за щастя. Бо через регулювання цін багато підприємств виходить у мінус. Зміни у податку на додану вартість, сплата ПДВ за різними ставками вихолощують обігові кошти у борошномелів та виробників хліба. Це наслідки пристосування ціни на борошно та хліб до низької купівельної спроможності більшості населення.   У результаті, за останній рік хліб та інші вироби з борошна потрапили до групи товарів-рекордсменів щодо зростання цін на них. Хліб за цей період подорожчав на 15,3%, макаронні вироби – на 8,8%. Прогнозувати вартість борошна на 2022 рік за стрімких нинішніх змін у тарифній політиці, і знову ж зростання вартості всіх енергоносіїв, підвищення цін на зерно на світовому ринку – справа невдячна. Відповіді на це запитання вам не дасть ні Мінфін, ні Мінекономіки, ні Мінагрополітики. Навіть Держстат. Як і щодо цін на вершкове масло та інше.  Та й це некоректно, бо голослівні прогнози завжди грішать делітантизмом. Крім того, подібні заяви у пресі теж провокують ажіотажний попит і, відповідно, зростання цін. Можу сказати одне, НААН, як сегмент АПК, робитиме все, щоб врожай наступного року був не меншим, ніж нині.  Що стосується дедалі більшого попиту на дорожчі нішеві сорти хліба від міні-пекарень, він здебільшого є результатом соціального розшарування суспільства, але на загальну ситуацію на ринку хліба це не вплине.    Що стосується свіжої молочної продукції, то обсяги її виробництва зупинилися. Молочники не хочуть нарощувати виробництво, тож припинилася конкурентна боротьба за сировину. Чому? А тому, що ритейл скоротив замовлення на зниження купівельного попиту. А виробники прагнуть піднімати ціни і виступають проти акційних продажів.  Це при тому, що за інерцією виробництво молока ще зростає в останні два місяці. У листопаді його запакували 43 тисячі тонн, на 9% більше, ніж у попередньому місяці. Але ми істотно поступаємося щодо молока 2020 рокові.  Наразі у грудні ціни на найдешевше молоко становлять 27-28,5 гривні за літр, на соціальну сметану 15% – 68--73 гривні за кілограм, на кефір 2,5% – 30-32,5 гривні за літр, сир 9% – 115-130 гривень за кілограм. Загальне виробництво сирної продукції впало до 7,1 тисячі тонн, кисломолочки теж виробили на 10% менше.  Зашкалює собівартість і у молочно-консервних виробників. Через дорогі вуглеводні та високі ціни на цукор та саме упакування. Підняття цін на готову продукцію провокує падіння продажів. А це – на об'єми виробництва. У жовтні було зварено лише 6,5 тисячі тонн згущенки, що на 8% менше проти минулорічного жовтня. І об'єми виробництва консервованої молочки падатимуть і у грудні.  Є хороша новела. Буквально днями Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики підтримав законопроект № 5148 щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів, молока та молочних продуктів, зокрема продуктів дитячого харчування. Раніше таку ініціативу підтримала ВООЗ.  Цей закон припинить ласкавий геноцид виробників проти власного народу, який вже панує понад 8 років. Вчені світу вже давно б'ють на сполох, що деякі жирні кислоти у пальмовій олії провокують рак.  Тепер очікуємо, що депутати своїм голосуванням припинять використання пальмової олії у молочних продуктах, дитячому харчуванні та кондитерці. Як, до речі, інших гідрогенізованих рослинних жирів, які є у кунжуті, льоні та глютені. Штрафи передбачено високі. Що стосується круп, разом з найпопулярнішою гречкою, то нинішнього врожаю достатньо, щоб ми мали можливість без проблем купувати їх наступного року. Ціни на крупи теж коливатимуться залежно від загальних тенденцій і взаємостосунків між виробниками та продавцями. Але повторюю, круп цьогоріч вирощено достатньо.  Що стосується цін на яйця, то станом на 1 грудня споживач купує їх за 39,65 гривні за десяток. Порівняно з попереднім місяцем ціни зросли від 1 гривні 95 копійок до 2 гривень 29 копійок. Середня ціна у супермаркетах становить майже 36,25 гривні за десяток.  На вартість яєць, окрім згаданих у всіх контекстах енергетичних компонентів, ще й точно впливає розширення поставок цієї продукції на світові ринки, санітарні компоненти тощо. Ціна підтягує ціну. Цукор наші виробники продають у середньому по 17 тисяч 018 гривень за тонну. Це вище, ніж торік, на 77,2%. Незважаючи на зростання імпорту цукру-сирцю для переробки і продажу на внутрішньому ринку. За половину 2021 року ми збільшили імпорт цукру до 102 тисяч тонн проти 825 тонн у першому півріччі 2020 року.  Зростають ціни і на каву до цукру. Світові ціни сягнули своїх десятирічних максимумів. Аналітики ринку передбачають, що такі тенденції збережуться і до 2023 року, оскільки вартість міжнародної доставки цього продукту вже зросла у дев'ять разів. Тому, наприклад, обсмажена кава може здорожчати у роздробі на 15-30%. Однією з причин є несприятливі погодні умови, похолодання у тій же Бразилії. На запитання, які стосується конкретних змін у цінах на горілку, то тут я вас розчарую. Бо якось не звертаю уваги на вартість саме цього сегменту алкогольної продукції на прилавках магазинів.  Що стосується майбутніх весняних цін на буряк, моркву, капусту, картоплю, то вони, звісно, будуть вищими, але не думаю, що критично.  Якщо, звісно, не буде форс-мажорів, у тому числі політичних, які можуть істотно збурити і ціни на продуктовому ринку, спровокувавши ажіотажний попит у рази.  Що стосується інструментів, які можуть змінити ситуацію.   Я вже наголошувала, що ми маємо цьогоріч рекордні врожаї зернових та зернобобових. На хороший рівень виходить і виробництво цукру.  Та попри рекордні врожаї зернових, ціни у торгівлі на борошно та хліб підлягають загальній тенденції зростання через ті самі енергетичні причинно-наслідкові засади. Плюс зростання експортних відправок. Але й казати, що якісь інтервенції на внутрішній ринок з Держрезерву та Аграрного фонду можуть зробити погоду – не варто. При цьому, якраз важливо моніторити й обсяги продажів пшениці на експорт. Тим паче що Україна перебуває у стані військового протистояння. На східному кордоні ворог розгортає свої ударні танкові дивізії. Тому про запаси і резерви нам треба думати у першу чергу. Як і про політичний аспект та міжнародну підтримку.  Бо можлива війна, про яку вже так голосно говорять не тільки політики, може жорстко відкорегувати ціни на все. Цього допустити не можна. Ануш БАЛЯН, академік НААН, доктор економічних наук (на знімку).


Читайте також

Обмеження на подорожі неефективні, – ВООЗ

На Закарпатті невістка вбила свою свекруху

Закон про санкції можуть змінити: фігурантів зобов’яжуть платити податки


Новини, статті, спорт, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro


Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут


Музыкальные новости
Мода

ЛИМИТИРОВАННАЯ КОЛЛЕКЦИЯ ВДОХНОВЛЯЮЩИХ АРОМАТОВ MARY KAY ДЛЯ НЕЕ И ДЛЯ НЕГО

Источник: полиция не задержала подозреваемых в нападении на вдову Градского - 19.01.2022

Волочкова подаст в суд на члена экипажа после скандала на борту самолета

Певица Монеточка объявила о продаже квартиры в Москве после раскрытия ее адреса

Концерт "Орган.TOP10. Величайшие Сочинения"


Загрузка...

Персональные новости

"Аксиос": Зеленский призвал США ввести санкции против "Северного потока - 2" сейчас

США и Евросоюз рассматривают вариант санкций с отключением России от Swift

Какие электромобили покупали украинцы в прошлом году: названы самые популярные модели

Україна закликала ООН використати мандат щодо забезпечення миру, щоб уникнути найгіршого сценарію російської агресії

"Дорогі орендарі": у скільки платникам податків обходиться столичне житло нардепів із Закарпаття


News Every Day

UFC Vegas 46: Kattar vs. Chikadze live results, discussion, play by play