Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021Червень 2021Липень 2021Серпень 2021Вересень 2021Жовтень 2021Листопад 2021Грудень 2021Січень 2022
123456789101112131415161718192021
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

Від юних весен до сивих літ — славних дев’яносто літ

Від юних весен до сивих літ — славних дев’яносто літ

Какие электромобили покупали украинцы в прошлом году: названы самые популярные модели

США и Евросоюз рассматривают вариант санкций с отключением России от Swift

У Саудівській Аравії жінка народила п'ять пар близнюків: усі немовлята здорові

"Дорогі орендарі": у скільки платникам податків обходиться столичне житло нардепів із Закарпаття

Дід із внуками Оленкою та Іванком, 2004 рік. З них уже скоро чотири десятиліття шанований ювіляр проживає в Ужгороді. Але у думках-споминах він завжди у своєму отчому краї — на зеленоокій Міжгірщині. Про свою душевну любов до малої батьківщини він яскраво написав у книзі мемуарів «Серпантини». Ми прийшли до цього мудрого, інтелігентного чоловіка, який на все життя залишився педагогом, хоча працював на важливих адміністративних посадах. Він — цікавий оповідач і приємний співрозмовник. Часом поринає у спогади, а подеколи малослівний, але усміхнений і налаштований вислухати вас. Знає дуже багато й уміє в розмові навести яскравий приклад із пережитого. Тому ми вирішили послухати цього чоловіка, умудреного роками і життєвими серпантинами. — Родом ви, Миколо Івановичу, із села Голятина. Чим дорогий рідний осідок? — Передусім людьми. Я пишаюся своїми земляками — порядними, працелюбними, скромними, які поважають одне одного. А ще шаную їх глибокий розум. Село у закутку гір малочисельне, але дало аж п’ять докторів наук. Це три сини з нашої родини — Микола, Михайло та Дмитро Блецкани (перші два з яких, на жаль, уже покійні), мій брат Михайло Сюсько (теж пішов у потойбічний світ), а ще професор-філолог Микола Зимомря. До речі, його син Іван теж має докторський ступінь... Така кількість професорів і академіків з невеличкого села — погодьмося, своєрідний феномен. Один журналіст навіть пропонував перейменувати Голятин на Головате, бо у ньому споконвіку живуть мудрі горяни. І мені на схилі літ найбільш приємно зустрітися і поспілкуватися з односельчанами. — Батьки. Про них часто згадуєте... — Безперечно. Батько Іван Якович був ґаздовитою людиною: мав шість угрів (неповний гектар) землі, тримав одну-дві корови, коня, отару-марадик овець, іншу маржину. Трудився у поті чола і вдома, і на заробітках у багатьох краях Закарпаття, Словаччині, Боснії, здебільшого на лісорозробках. За війни його мобілізували у австро-угорське військо, потрапив у російський полон. У 1944 році його вивезли у трудовий табір під Нюрбергом, де в болотах прокладав осушувальні канали. Тут і підкосилося здоров’я, повернувся важкохворим і у 1948-му помер. З мамою Гафією Іванівною (дівоче прізвище Блецкан) мали семеро дітей, з яких двоє померли маленькими, бо не існувало жодної медицини. Батьки — це наші мудрі дороговкази. Найперше вчили добра, бути пристойними і трудолюбивими, щоб могли своїми руками і розумом здобувати все, що потрібно людині, в тому числі освіту. Я і брати Михайло та Василь закінчили виші і стали педагогами, а Михайлу ще й вдалося розкритися відомим ученим. Він був доктором філологічних наук, професором, академіком, майже піввіку віддав Ужгородському національному університету, підготував ледь не десяток кандидатів наук. — Як стелилося ваше життя? — Після семирічної школи в сусідній Новоселиці вступив до Хустського педучилища на вчителя початкових класів. Ходив у верховинському екзотичному одязі — домотканих полотняних штанах, вишитій сорочині та постолах, чим вирізнявся серед інших. У 1951-му став дипломованим спеціалістом, до речі, першим з голятинців, і почав педагогічну діяльність у Лозянській семирічці, в якій короткочасно був і завучем. Наступного року продовжив заочне навчання в Ужгородському учительському інституті, а згодом — у держуніверситеті у місті над Ужем. Через неповний рік мене перевели працювати у Волівський (колишня назва Міжгір’я. — Авт.) окружком партії, де займався питаннями діяльності шкіл, установ культури. І все-таки мене тягнуло до школи. На початку 1954-го довірили стати директором Ізківської семирічки, де трудився п’ять літ. Тут і одружився. Наречена Олена Могуч тоді працювала тут агрономом, а потім, закінчивши біофак УжДУ, у школах Колочави, Міжгір’я та Ужгорода. З Оленою Андріївною, на жаль, уже покійною, виростили сина Івана — історика, наукового працівника академічного інституту, та дочку Тетяну — лікаря. Судилося директорувати у середніх школах Колочави та Міжгір’я. У 1965 році обрали секретарем Міжгірського райкому компартії, невдовзі був на посадах другого і першого секретаря. — Що вважаєте основним досягненням за півтора десятка років на посту головного партфункціонера району? — В умовах командно-адміністративної системи разом із колегами, керівниками колективів прагнув зробити все від мене залежне для блага Міжгірщини, насамперед розв’язувати болючу проблему — працевлаштування. І це вдавалося, бо в гірському краї з’являлися потужні підприємства — «Селена», «Електрон», заводи пластмас, технологічного обладнання. На новостворених виробництвах у 1980 році трудилося 4237 чоловік! Загалом у різних галузях було зайнято понад 12,5 тисячі осіб. Споруджувалися нові приміщення шкіл у Синевирі, Колочаві, Розтоці та інші соцкультзаклади. Тоді була прокладена нова шосейна дорога через Синевирський перевал завдовжки 15 кілометрів. Завжди приємно згадувати тих, з ким довелося працюватися і творити. Водночас шкодую, що нині підприємства зачахли, і верховинці шукають джерела заробітку по білому світу. Маю надію, що люди матимуть роботу вдома, житимуть спокійно і заможно. — Є державні нагороди? — Маю значок відмінника народної освіти, медаль «За доблесну працю», а також орден Трудового Червоного Прапора за досягнення в соціально-економічному розвитку Міжгірщини. Але найбільша для мене нагорода — повага людей! — Тоді модно було приймати делегації зі знаними особами. Хто найбільше запам’ятався? — Це правда: обдарована Богом природа Верховини магнітом тягнула діячів різних сфер, за приїзду яких довелося бути гідом. Згадую незабутнього Івана Козловського, тоді соліста Харківського театру опери та балету і Большого театру в Москві. Коли на наше прохання у піднебессі тенор затягнув українські народні пісні, то, здавалося, гори здригнулися. Мав стрічі з авіаконструктором Олегом Антоновим, який створив понад 60 типів літаків, та Павлом Поповичем, першим космонавтом-українцем, який двічі перебував у польоті навколо Землі. Із зарубіжних осіб на пам’яті Роберт Максвелл, лорд парламенту Великобританії. До речі, сам він був уродженцем селища Солотвина і вважався газетним магнатом на туманному Альбіоні. З ним теж заспівали давню закарпатську «Челлена ружа трояка...». І все-таки найнезабутнішим виявився прийом поета Василя Гренджі-Донського — відомого земляка-письменника, громадсько-культурного діяча, літописця Карпатської України, котрий через переслідування радянською владою змушений був жити у Братиславі... — А в обкомі партії... — ...12 років був завідувачем фінансового відділу та керуючим справами. Потім 9 літ головним спеціалістом Представництва МЗС України в Ужгороді. На пенсії з 2003-го. — Оглядаючись на пройдений шлях, як його оцінюєте? — Скажу так: хоромів не нажив і за цим не шкодую. Старався жити чесно, робити добро людям. І його більше, хоча не заперечую, що в житті траплялися помилки, недоречності та прикрощі. Пережите не зміниш, над ним час розставляє крапки. Користуючись нагодою, хочу сердечно подякувати землякам, які не забувають. Усім верховинцям — найкращі побажання. І вартує також додати, що того, хто робить добро, люди поважають, а доля відводить довгий вік... Ужгород. Фото з архіву М. Сюська.


Читайте також

«Осиротілі» Ромни: коли в Україні з'явиться перший пам'ятник Григорію Полетиці?

В "Опозиційній платформі - За життя" заявили, що США вводить санкції проти опозиційних депутатів за активну боротьбу із зовнішнім управлінням

У понад 600 жителів Рівненщини виявили ковід за добу


Новини, статті, спорт, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro


Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут


Музыкальные новости
Здоровье

Детские зубные щетки Revyline RL 020 Kids Yellow с быстрой доставкой по Челябинску

Электромобили едут в СПИК // Их локализацией займется партнер Тимати

Видео: Волочкову и ее молодого человека провели под полицейским конвоем в Шереметьево

Певец Влад Соколовский познакомился с родителями беременной возлюбленной


Загрузка...

Персональные новости

Axios: Зеленский потребовал от США ввести антироссийские санкции уже сейчас

Какие электромобили покупали украинцы в прошлом году: названы самые популярные модели

США и Евросоюз рассматривают вариант санкций с отключением России от Swift

Україна закликала ООН використати мандат щодо забезпечення миру, щоб уникнути найгіршого сценарію російської агресії

"Дорогі орендарі": у скільки платникам податків обходиться столичне житло нардепів із Закарпаття


News Every Day

Dolomites, Italy: Brenner Pass and Reifenstein Castle - Rick Steves Europe Travel Guide