Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021Червень 2021Липень 2021Серпень 2021Вересень 2021Жовтень 2021
Українські новини |

Десь далеко попереду був Київ, позаду велично височів Чернігів, а я відчував душею і молитвою Українство — Олег Володарський (відео)

Десь далеко попереду був Київ, позаду велично височів Чернігів, а я відчував душею і молитвою Українство — Олег Володарський (відео)

 

 

Акафіст святій великомучениці Катерині

Ікос 11

Як світлоприємну свічку, через усічення мечем погашену, але на свічнику Небесному перед престолом Святої Тройці поставлену, бачили святі ангели. Поклонившись Тому, Хто живе у віках, отримали від Владики повеління дівственне тіло твоє на горі Синайській поховати, щоб не бачили його, як ти сама хотіла, вороги Господні. Ми ж пісню таку співаємо тобі:

Радуйся, сонцеподібна діво, що на Небеса духом вознеслася; радуйся, бо ти Сіону Горнього досягнула. Радуйся, вінець доброти в руках Господніх; радуйся, чаше, що від повноти Дому Господнього черпаєш радість. Радуйся, бо до Скинії нерукотворної і вічної ти наблизилася; радуйся, бо ти на горі Закону спочиваєш тілом. Радуйся, бо там ти сподобилася бачити шестя Бога на Синаї, Бога Яковового; радуйся, бо на місці богобачення Мойсеєвого ти перебуваєш.

Радуйся, бо ти є ревності Ілліної указання; радуйся, купини неопалимої явлення. Радуйся, діво, бо ти Діву Царицю, в ризи позолочені зодягнену, наслідувала; радуйся, бо тобою Сущий оспівується посеред дів тимпанниць. Радуйся, бо на тобі велич Його; радуйся, бо ти стоїш перед престолом вічним. Радуйся, бо з храму вселенної молитвеники на тебе споглядають; радуйся, кадило молитов за нас до Всевишнього благоприємне. Радуйся, Катерино, невісто Христова премудра

Протоієрей Роман Кіниксекретар Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель храму святої великомучениці Катерини (Катерининська церква м. Чернігів)

Катерининська церква (козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини ПЦУ) — церква Православної церкви України в місті Чернігів, пам’ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам’яної української архітектури Лівобережжя XVII-XVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам’ять про героїзм діда, Чернігівського полковника й наказного Гетьмана Якова та козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов у 1696-му, є одним із символів Чернігова.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Катерининська_церква_(Чернігів)

Братику наш рідний, могутній та величний Чернігове, ставши спиною до Катерининської церкви, я бачив перед собою дорогу, що веде до Києва, а позаду себе відчував міць стародавнього міста, українська, козацька душа якого явила себе людям величною будівлею цього храму.

Десь далеко попереду був Київ, позаду велично височів Чернігів, а я відчував душею та молитвою ДУШУ УКРАЇНСТВА, в якій сплелося різнобарв’я яскравих, цікавих, красивих регіонів. Такі різні, кожен край по-своєму особливий, величний та важливий, але по-справжньому сильними ми стаємо лише у своїй ЄДНОСТІ. Багато хто з нас, українців, навіть не усвідомлює, якими дивовижними барвами Господь розфарбував нашу Неньку-Україну та скільки всього цікавого, потужного та значущого ми отримали лише по праву народження. Від усвідомлення цього перехоплює подих!

В той день ми знімали програми зі священиками рідної церкви у величній, але такій затишній будівлі Катерининської церкви. Це святе місце. Душа в ньому водночас відпочиває та оживає. Можна говорити багато про те, що відчуваєш у цих стінах, але слова настільки зайві та слабосилі на фоні величної сили цього місця, що я навіть не намагатимуся передати усе те, що відчув тут. Скажу лише одне — це місце потрібно відвідати, потрібно відчути та почути душею.

Отець Роман Кіник допомагав нам в організації програм Чернігівського циклу, опікувався нами та підтримував. Ми багато розмовляли телефоном, але я дуже чекав на нашу зустріч, на нашу «Сповідь». Це відкрита, світла та добра Людина. Поруч з ним на душі дуже тепло. Він так щиро посміхається світу та співрозмовнику, що мимоволі відчуваєш, як душа прокидається та обіймає світ і співрозмовника у відповідь.

Поруч з цією душею якось одразу усвідомлюєш, що Бог — це Любов. Я розмовляв з ним, а душа раділа тим, наскільки радісною та щасливою є людина, чиє серце сповнене любов’ю до Бога та до ближнього. Отець Роман дивовижно відчуває душу співрозмовника. Якось одразу чує людину, з усіма її проблемами та слабкощами, але при цьому зі щирою посмішкою та відкритим серцем приймає кожного з дітей Божих такими, як вони є, самою своєю суттю вказуючи шлях до того, щоб стати кращими, позбавитися від страждань та поневірянь.

Дієвий, потужний, небайдужий українець, він з такою любов’ю ставиться до Чернігівщини, де багато років живе та служить Богу і Україні, де народилися його діти, де розквітає його душа. Я був безмежно вдячний отцю Роману і за допомогу, і за його власну «Сповідь».

А ще отець Роман зробив нам ще один дивовижний подарунок — познайомив нас зі своєю коханою дружиною, матір’ю своїх дітей та мудрою вчителькою Любов’ю Кіник, а також дав нам змогу зняти «Сповідь» і з нею. Дивовижні душі, ніжне, красиве кохання і така глибока любов до Бога і України.

В той день, у стінах цього храму нам пощастило поспілкуватися та зняти програми зі священиками рідної церкви і відлуння кожного з цих діалогів ще й досі не покидає мене, лікуючи душу та даруючи сили та натхнення жити, любити та молитися. Ми повернулися з Чернігівщини, але я часто подумки повертаюся туди, до Катерининської церкви, де душа храму та душі українства так зігріли мою власну душу.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ»Герой програми  протоієрей Роман Кіник, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель храму святої великомучениці Катерини (Катерининська церква м. Чернігів)



Читайте також

Новий сезон комедійного серіалу "Юрчишини" націлився на славу "Сватів": Ольга Сумська, Анна Кошмал і Георгій Делієв стали родиною

Хмельницький: Коли читання в радість

Херсонщина: Вітчизняним Мальдівам відкрили музей

Sponsored

Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут