Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021Червень 2021Липень 2021Серпень 2021
12345
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

Нові обрії Радісного саду

Нові обрії Радісного саду
Розкішні виноградники акціонерного товариства «Радсад» вражають своїми геометричними пропорціями та ідеальними формами. Наче невідомий майстер чітко розлінував лани в зелений колір на узбережжі Бузького лиману, розпушив ґрунт та прикрасив малюнок білими стовпчиками. Очевидно, що гарна картинка — результат копіткої праці виноградарів, багаторічного досвіду підприємства, вмілого господарювання. Ще в 2005-му до «Радсаду» завітала команда нашої газети під час проведення днів «Голосу України». Тоді познайомилися з першим на Миколаївщині та першим серед виноградарів Героєм України, головою АТ «Радсад» Миколою Бяликом. Вразив і сам герой, і потужне підприємство, яке змогло вистояти в економічній розрусі дикого ринку та реформаторських перетворень. Історія має продовження На жаль, після того, як у 2013-му Микола Іванович пішов з життя, «Радсад» спіткали непрості часи. Не додало оптимізму і перейменування підприємства та селища з «Радянський сад» на «Радісний сад». Господарство через невдале управління та постійні зміни керівництва переживало період розбрату. Захаращені виноградники «прикрашали» повалені бетонні стовпчики та бур’яни в міжряддях, у самому господарстві та селищі панували зневір’я та смуток за минулими часами розквіту. Історія підприємства, започаткованого в 1920-му із садиби німецького колоніста Клюндта, насичена цікавими фактами, падіннями та злетами, прикладами кмітливості, спритності та навіть курйозами. Про один з таких фактів розповіла головний винороб підприємства Галина Сурженко, яка пропрацювала в «Радсаді» 40 років і знає все про вино, про тонкощі його виробництва та взагалі ставиться до вина, як до рукотворного дива. Галина Терентіївна згадала горбачовську так звану боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом, коли виноградну лозу зводили під корінь, виноробство і виноградарство успішно знищували. «Так було майже в усіх виноградарських господарствах. Лише не в «Радсаді», — розповідає винороб. — Завдячуючи тодішньому директору радгоспу-заводу Петрові Григоренку. Узимку 1985-го вимерзло багато виноградників, і їх довелося вирубати до кореня. Вирубати, а не корчувати. Коли приїхала якась поважна «протиалкогольна» комісія, то вони і не помітили, що виноград «сидить» коренями в землі. Начебто і немає виноградного саду, не видно його, тож наказ колишнього керманича виконано. Насправді ж «радсадівці» у такий спосіб просто оновили виноградники». А в 1986-му після аварії на Чорнобильській АЕС саме радсадівське «Каберне» цистернами везли до Києва. Адже відомо, що червоне сухе вино є чудовим антиоксидантом. Сторічна історія підприємства нині має гарне продовження. Три роки тому АТ «Радсад» очолив Олександр Смирнов. Небайдужий ініціативний керівник зміг відновити те, що було занедбано попередниками, налагодити продуктивне вирощування винограду та вдосконалити процес виноробства. Нині підприємство входить до одного з найбільших алкогольних холдингів Східної Європи, «Радсад» є одним з лідерів з виробництва винограду та виноматеріалів в Україні. Виноробство та виноградарство становлять понад 80% у структурі валової і товарної продукції підприємства. Збудувати піраміду добрих справ Підприємство має 819 гектарів вино-градників, з яких 614 — плодоносні, решта — молоді, які почнуть родити через два-три роки. Усі виноградники в господарстві на високому штамбі. Нараховується понад 20 сортів столових і технічних, які йдуть на виноматеріал. Цей продукт відправляють на відомий завод у Коблевому, який також входить до холдингу, та до коньячного заводу, що розташований поруч з радсадівським винзаводом. Лінії розливу на АТ «Радсад» нині немає. Утім, потужність винзаводу з лініями переробки становить 8,6 тисячі тонн винограду на рік. Наразі підприємство за результатами діяльності одержує прибутки, та є найбільшим бюджетоутворювальним підприємством місцевої громади. Завдяки такому потужному підприємству і Радсадівська територіальна громада вважається однією з найуспішніших на Миколаївщині. «Коли я проходив співбесіду на посаду директора, — розповідає Олександр Смирнов, — керівництво поставило завдання: знайти порозуміння з громадою та сприяти розвитку села. Домовилися з головою громади Юрієм Піньковим, що він зі свого боку розбудовуватиме громаду, я зі свого — сприятиму. Коли разом зведемо піраміду добрих справ, тоді всі переконаються, що це справжня взаємодія». Олександр Миколайович свого слова дотримується. Вчасно виплачуються зарплати, які, до речі, тут чималі. Хто не лінився, на збиранні винограду торік заробляв до 30 тисяч гривень на місяць. Ще один вагомий показник взаємодії з громадою — сплата податків. Від акціонерного товариства громада до своєї скарбниці кладе 9,5 мільйона гривень. Плюс підприємство забезпечує офіційну зайнятість мешканців громади. Сьогодні на підприємстві працюють 220 осіб, у піковий сезон — до 400. Задіяні здебільшого місцеві. І це, до речі, — важливий чинник. Бо 16 років тому тодішній голова «Радсаду» Микола Бялик бідкався, що тутешні категорично не хочуть трудитися на виноградниках, доводилося брати на роботу приїжджих. Ситуація змінилася, і саме місцеві мешканці нині працюють на місцевих же ланах. Доглянуті виноградники дають надію на добрий урожай. Хай рясніє лоза винограду Окрім винограду, у «Радсаді» вирощують ячмінь, пшеницю, соняшник, які займають площу у 1356 гектарів. «Залишилося 18 гектарів персикового саду, — ділиться Олександр Миколайович. — Але цього року врожай збиратимемо з п’яти гектарів, бо персик вимерз. Вплинула низька температура повітря у квітні. Дуже жаль, без сумніву. Адже «Радсад» завжди славився гарним персиком. Зосталося ще сім гектарів абрикосів, які цьогоріч не вродили. Черешні викорчували, бо вже були старі та нерентабельні. Площу займали, а віддачі жодної. Зазнавали постійних збитків. Доглядаємо, обробляємо, а на виході — нуль». Звісно, боляче вирубати сади, але все має свій вік. На зміну висадять нові. По-господарському ставиться Олександр Смирнов до використання землі під виноградом. «Немає сенсу розширювати площі, — переконаний він. — Набагато ефективніше застосовувати крапельне зрошення, що ми і робимо. Крапельно поливаємо лише ті виноградники, яким по 8—10 років, на 430 гектарах. Використовуємо воду з місцевих свердловин». І результат відчутний. Якщо в 2018-му мали 98 центнерів винограду з гектара, у 2019-му було 108, минулий рік не показовий, адже був неврожайним. За прогнозами, на крапельному зрошенні можна отримати до 170—180 центнерів з гектара.  А ще підприємство зайнялося реконструкцією винзаводу. Ветеран «Радсаду» Галина Сурженко розповідає, що до 2019 року такої глобальної реконструкції підприємство не бачило. «Завершився перший етап, наступний — реконструкція дробильно-пресового відділення, — поділилася головний винороб. — Мало виростити виноград, мало його переробити, слід забезпечити зберігання виноматеріалу, яке б відповідало всім нормам. Буквально через дорогу від нас працює Миколаївський коньячний завод, і ми є основним постачальником коньячного виноматеріалу». Акціонерне товариство «Радсад» продовжує розвиватися, а працівники намагаються не лише відновити колишні показники, а й покращити їх, щоб і на майбутнє утримати статус АТ «Радсад» як провідного підприємства, флагмана виноградарства та виноробства України.  Торік «Радсаду» виповнилося сто років. На честь цієї події підприємство подарувало селу впорядкований майдан з фонтаном та справжнім витвором мистецтва — металевою конструкцією, яка символізує нелегку працю виноградарів. На цій конструкції, яку створили місцеві майстри Василенко, Шаповалов та Руденко, містяться слова: «Хай вічно рясніє лоза винограду і гріє нам серце багато віків». Тож нехай так і буде в Радісному саду. Миколаївська область. Фото автора.


Читайте також

CreditPlus дарує електрокар — надкосмічних акція "Як тобі таке, Макс?"

Палив сміття: у Тернопільській області чоловік відшкодує державі 175 тисяч грн

Три знаки, яким сьогодні не можна витрачати гроші


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут