Додати новину
Sponsored
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021Червень 2021Липень 2021
Українські новини |

За час існування нашого проекту Господь покликав до себе вже третю душу з тих, до котрих мені випало щастя доторкнутися у «Сповіді» – Олег Володарський (відео)

За час існування нашого проекту Господь покликав до себе вже третю душу з тих, до котрих мені випало щастя доторкнутися у «Сповіді» – Олег Володарський (відео)

 

«Вийди, матінко, з хати

Невісточку вітати.

То ж твоя невісточка,

Розпущена кісочка,

У рутянім віночку

Склонила головочку»

Гнат Танцюра не лише збирав фольклор, він будив у народі кращі сили, виховував його, приносив людям радість. «Признатися, – писав він, – я їх люблю, і вони мені відповідають батьківською, материнською ніжністю».

Гнат Танцюра – автор великої і цінної фоль-клористично-етнографічної праці «Весілля в селі Зятківцях» (вийшла друком у 1997 році завдяки зусиллям науковця і письменника Миколи Дмитренка). Ця праця посідає серед інших подібних особливе місце. Це розумів і сам фольклорист, коли писав, що «Весілля...» – «найбільш сильна річ з усіх моїх збірників». Про Танцюру мало сказати, що він перебував у найтіснішому зв’язку з рідним народом. Він виріс з народного кореня і жив, не відриваючись від нього. «Рідко яке весілля я пропустив. Не раз бував весільним боярином, старшим боярином, дружкою, сватом, старостою, а пізніше – весільним батьком у сиріт. Таким чином, живучи у гущі трудового населення, я мав найповнішу можливість практично брати участь у весільній поетизованій драмі, активно вивчити й описати весілля».

Обрядове дійство, відтворене Танцюрою, складається з 13 частин. Навіть це засвідчує виняткову змістову наповненість українського шлюбного обряду. Усі ці дійства супроводжуються весільними піснями. Їх у книзі – 800, та ще півтори сотні танцювальних мелодій, чимало народних ігор. Усі пісні – з нотами. Вони є основною цінністю нашого весілля. Більшість з них дихає весняною свіжістю і чистотою людських стосунків. Ідеальний персонаж весільної пісні – чесна, порядна, гарна, розумна, працьовита дівчина. Весільний обряд освячений любов’ю. Ним рідні й близькі заповідають дітям, котрі одружуються, вірність, щастя, добро, здоров’я, високу мораль на все життя. Майже всі весільні пісні – жіночі. У них вилилася глибина жіночого серця, невичерпна любов, розмаїття роздумів і почувань. Увесь геній української жінки виявив себе у тих співах. Можна сказати, що весілля – це пам’ятник коштовній перлині, якою є душа жінки – українки: тонка, поетична, лагідна, кринично-сяйлива. Така душа виплекана тисячоліттями.

Джерело: https://library.vn.ua/e-library/katalog/tanczyura

Наталія Гнатівна Громова (Танцюра), засновниця і завідувачка Музею фольклору ім. Гната Танцюри

«Пісні – це людське добро...» Народна співачка Явдоха Зуїха

Йдуть на небо чисті та світлі серця українства. Такі справжні, щирі й неймовірно зворушливі. По-дитячому відкриті та люблячі. Вони вміють цінувати добро. Радіти йому щиро та відкрито. Посеред Нації є душі, котрим пощастило так глибоко усвідомити, відчути та полюбити українство. Водночас й українству пощастило тим, що такі душі є посеред нас.

За час існування нашого проекту Господь покликав до себе вже третю душу з тих, до котрих мені випало щастя доторкнутися у «Сповіді»: Андрій Блонський, отець Іван Владика, Наталя Громова (Танцюра). Після кожного діалогу, кожної програми я йду в життя щасливий тим, що такі дивовижні люди у Нації є. І тому відхід у вічність таких душ відчуваю як власну, особисту втрату, від усвідомлення якої стає боляче на серці. Тому хочу від свого імені та від імені усього колективу проекту «Сповідь» висловити щирі співчуття рідним та близьким Наталії Гнатівни. Ця стаття не реквієм за душею, котра пішла. Це недоспівана пісня кожного з нас. Пісня любові та пам’яті. Любові до своєї рідної України та пам’яті про величну спадщину минулих поколінь. Це розповідь про генетичну усвідомленість, генетичну інтелектуальність, як надважливу частинку душі та буття.

Перед очима знову вулички привітного міста Гайсин, якими ми йшли до Музею фольклору ім. Гната Танцюри. Микола Леонідович Ричков та Лідія Григорівна Горошко з неймовірним теплом та повагою розповідали про сам музей та його натхненну засновницю. Це місце – важлива частина української душі міста Гайсин, тому всі небайдужі містяни з великою шаною ставляться і до музею, і до Наталії Гнатівни.

Взагалі, після знайомств та «Сповідей» з мешканцями, в мене склалося враження, що вони ставляться до рідного міста по-батьківськи: турбуються про нього, знають, люблять, щосили прагнуть покращувати та цінують усе, що з ним пов’язано. Можливо саме завдяки цьому звідси не хочеться їхати. Тут відчуваєш себе вдома.

Наталія Гнатівна, завдяки постійним екскурсіям звична до уваги та публіки, цього разу помітно хвилювалася. Та всі хвилювання відійшли на задній план, коли мова зайшла про музей – її дітище, котрим так палає її серце. Як любляча донька видатного українця, вона з глибокою шаною розповідала нам про славетну спадщину її батька. Сум. Його відлуння блукало залами музею й осідало на душах та експонатах. Маленькі затишні кімнати де кожна річ, починаючи з книжок і завершуючи старовинним піаніно, була огорнута давниною, пам’яттю і сумом.

Після програми ми сиділи разом з господинею музею та Лідією Горошко на веранді та пили каву. Наталія Гнатівна розповідала про молодші покоління славетного роду. Раптом вона перервала розповідь, із сумом посміхнулася і сказала:
– Я так хочу, щоб їх життя було легшим та кращим, ніж наше!

Лідія Федорівна її підтримала. Дійсно, на їх покоління випала не легка доля. Діти тих, хто пройшов через пекло червоного терору. Сьогоднішні спогади сповнені світлим сумом. До Бога полинула красива, добра і щира душа. Душа, пам’яттю віків, пам’яттю предків віддана українству.

Душа, котра присвятила себе збереженню спадщини Нації, спадщини видатного роду. При всій своїй відданості, вона не розчинилася в минулому, не втратила себе. Навпаки, батьківська любов постійно зігрівала її і надавала сили та підтримки, щоб жити, радіти життю та долати життєві негаразди. Сплинув земний відрізок шляху величної душі. Шляху, котрий був пройдений чесно та гідно. Ми цінуватимемо та пам’ятатимемо, а душа, наче пісня, поринула далі й продовжить свій шлях у вічності.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Наталія Гнатівна Громова (Танцюра), засновниця і завідувачка Музею фольклору ім. Гната Танцюри



Читайте також

Експерти прогнозують здорожчання соняшникової олії

Олександр Пономарьов ніжно обійнявся з маленьким сином на прощання: "До нових зустрічей"

Наталка Денисенко перепросила за скандальну бійку чоловіка Андрія Федінчика


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут