Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021Червень 2021
1234567891011121314
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Українські новини |

Свої чужі дмитрівчани

Цигани - етнічна меншина, яка проживає на території України. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису 2001 року) становила 47 587[1] осіб. В Україні, за деякими даними[4], проживає 15 етнічних груп ромів.


Перші згадки про появу циган на території України, за даними вікіпедії, датуються приблизно 15 століттям, коли перші переселенці отримали своєрідні «аусвайси» - охоронні грамоти, «видані великим литовським князем Олександром циганському ватажкові Василю), а їхні перші поселення були в місті Ужгороді, у Бессарабії та в Криму. Згадуються вони і у саноцьких актових книгах за 1428 і 1436 роки та у львівських за 1428 і 1455.. Переселялися вони в основному з територій сучасної Польщі та Молдови. До кінця століття кочові цигани стали вже звичним явищем для тогочасного населення. У 17 сторіччі на Лівобережжі України, на той час Гетьманщина, відбувалися досить буремні події, відомі як Хмельниччина, або Національно – визвольна війна. З одного боку поляки змушували циган їхати за етнічні межі Польщі, з іншого - Хмельницький заохочував їх селитися у Гетьманщині, бо мав потребу у ковалях, зброярах та працівниках тодішніх «СТО», які й коней лікувати уміли, і ремонт транспортних засобів здійснювали й тогочасними «сімейними лікарями» підробляли.


У 18 ст. процес тривав через масові переселення людей з Правобережжя, де вирували селянські повстання.


Цигани теж були і свідками, і учасниками тих подій. Такими ось вітрами історії їх і «занесло» в наші краї.


Перша згадка про циган у навколишніх селах Дмитрівки зустрічається в метриках Петропавлівської церкви села Рябухи. У метриках за 1757 року записано: «у Хведора цигана і Васси син Василь, восприймав Сай Ярошенко», в 1766 – «В Терешка цигана син Алексей, восприймав Герасим Куйбеда», в 1780 – «У Семена цигана дочь Тетяна, восприймала Ксенія Гайчиха». Але ідентифікувати прізвища циган не вдалося. Імовірно їх, прізвищ, могло й не бути, або вони свідомо приховувались. Є ще версія, що ці цигани не були «приписані» до церкви, а їхні діти, які народилися під час зимівлі в селі (народилися вони якраз у зимовий період), записані «для порядку», а вказані «воспріємнікі», можливо, є господарі садиб, де зимували цигани.


Перші прізвища, офіційно записані , зустрічаються у сповідях 1800 року у селі Понори. Уперше цигани записані і окремо виділені: «Костантин Василієв Бичок» 1725 р.н. і «Афанас Василієв Курочка» 1730 р.н.


На 1832 рік у Дмитрівці проживало 1069 осіб. Козаків і членів їх родин було 613 осіб. Згідно «Ревізскіх сказок» за 1836 рік в селі Дмитрівка, тоді Голінської волості (так тоді називались ОТГ на старовинний лад), Конотопського повіту мешкало 79 сімей козаків, які тримали 69 коней. У них згадуються нащадки козака Романа Івановича Петренко 1770 - 1825 роки, його сини Андрій 1802 р.н., Григорій 1813 р.н., Лука 1824 р.н., дочки Мотрона 1818 р.н. і Стефанида 1819 р.н. Андрій та Григорій Романовичі записані як ковалі. «Кузнєц. Живьот в чужой ізбє, но проізводіт ремесло в значітєльності», майновий стан «достаточєн», мав дві коняки. Прямих нащадків Андрія, Григорія і Луки Романовичів Петренко знайти не вдалося, але в Романа був рідний брат Іван Іванович Петренко 1786 – 1824? рр., у якого були сини Павло 1811 р.н, Максим 1827 р.н. та дочка Євдокія 1816 р.н. Павло записаний теж як козак «Кузнєц. Живьот в чужой ізбє, собствєнності нє імєєт но проізводіт кузнєцкоє ремесло», майновий стан «посрєдственний», мав дві коняки. Що цікаво, батько Романа та Івана - Іван Гаврилович Петренко 1745 р.н. перший раз записаний в сповідях в 1798 році і до 1805 року відносився до суспільного стану селян (посполитих). Але його нащадки в сповідях 1832 року та «Ревізскіх сказках» записані козаками. У 1828 – 1829 роках відбулася чергова Російсько – Турецька війна, в якій брало участь і Українське козацтво. Можливо, Петренки теж брали в ній участь і, як заохочення, їх було переведено до стану козацтва.


Ще однією з причин перетворення циган спочатку в державні селяни були пільги. Згідно з указом про «Правила для поселення циган» 1800 року, осілі цигани-землероби протягом 4 років звільнялися від рекрутської повинності та усіх податей. Їм дозволялося, за указом 1818 року, вступати до міщанських міських товариств. Отже, можливо, коли стало вигідним «покозачитися», то чом би й ні?


Хто ж ці ковалі? Метрики і Сповідні книги Свято Троїцької церкви с. Дмитрівка за період з 1832 по 1874 роки поки не знайдені, але, починаючи з 1875 року і аж до 1904, збереглися. У них знаходимо такі записи: як «козак хрещений циган Кондрат Павлов Петренко», 1839 р.н., «козак хрещений циган Захарій Павлов Петренко» 1844 – 1904, «козачка Федора Кондратова Петренко» 1875 р.н., «солдатка хрещеная циганка Пелагея Іванова Пилипенко» - це друга жінка Кондрата Павлова Петренко. Також зустрічаються і селяни: «крестьянин Михаіл Трофимов Петренко», «казенний крестьянин /із циган/ Гавриіл Павлов Панченко», «казенний крестьянин Петр Федоров Горбенко /із циган/», «казенний крестьянин Трифон Федоров Горбенко». У сусідньому селі Рябухи за цей період «казенние крестьяне Федор Прокофьєв Бичок і Григорій Федоров Бичок».



Читайте також

У Києві попрощались із ветераном УПА і дивізії "Галичина" Васкулом

Боротьба за колишній кінотеатр “Сілістра”: із фірми Вікарчука стягують майже 2 млн грн

Комуналка для українців збільшилися більш, ніж в два рази за рік, дані Держстату


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут