Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021
123456789101112
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

Як же часто ми приховуємо себе справжніх, почуття, ховаємо ніжність, не показуємо добро – Олег Володарський (відео)

Як же часто ми приховуємо себе справжніх, почуття, ховаємо ніжність, не показуємо добро – Олег Володарський (відео)

 

Ми прийшли у світ добро творити

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові.

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Людина починається з добра,

З умінням співчувати, захистити,

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

Людина починається з добра,

Із світла, що серця переповняє.

Ця істина, як світ, така стара,

А й досі на добро нас надихає...

Надія Красоткіна

Ольга Пінаєва, волонтер, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами ВДПУ ім. М. Коцюбинського

Лишень прокинувшись, ти посміхаєшся світові, а він відповідає тобі сяйвом сонячних променів та співом пташок. Ти відкриваєш вікно і світ обіймає тебе потоком свіжого повітря, поливаєш квіти на підвіконні й душа починає співати, а серце наповнюється любов’ю. Безумовною, беззастережною та всеосяжною.

Перед зйомками програми ми сиділи в кабінеті Юлії Вотчер та розмовляли. Я розповідав про те, що собою являє проект «Сповідь» та придивлявся до своєї співрозмовниці. Як же нам не просто буде об’єднати нашу Націю, адже ті, хто робить для українства так багато, вони так часто стримані та неговіркі.

Ось і зараз я розмовляв з волонтером, вчителем. З людиною, котра гідна того, щоб бути прикладом для кожного з нас. І знову бачив, що Ользі Юріївні набагато простіше розповідати про свою діяльність та про своїх підопічних, аніж говорити про себе саму чи ділитися особистим. І не тому, що вона соромиться чи не довіряє малознайомій людині, а лише тому, що за ці роки війни, ті, хто так самовіддано присвятив себе допомозі Нації, давно вже забули про особисте.

Для них завжди на першому плані проблеми та інтереси інших, а в ті нечасті перерви між покликами про допомогу, вони ледве встигають виспатися. Тому їм навіть на думку не спаде витрачати на себе, а тим більше на розмови той час, за який вони б могли зателефонувати нашим захисникам, домовитися щодо необхідної їм техніки, обладнання, амуніції чи домашніх смаколиків, організувати захід чи зібрати допомогу для сімей військовослужбовців чи зробити котрусь з мільйона необхідних речей.

Я бачу це і на серці водночас стає гордо і гірко. Я щиро пишаюсь такою їх відданістю своїй справі, своїй Нації, та водночас мені б так хотілося, щоб такі неймовірні люди, котрі приносять стільки добра іншим, не забували й про себе! Я дивився на Ольгу Юріївну і розумів, що ці люди, волонтери, вони інші. Їх ні з ким не сплутаєш. В них всередині палає вогонь, котрий зігріває світ навколо них. Наче свічі під іконами.

З такими людьми дуже просто знайти спільну мову, вони відкриті, щирі та добрі. Спілкування з ними лікує душу, нагадуючи про те, що милосердя – це прояв Бога. І водночас ці люди, такі потужні у своїх справах та досягненнях на благо інших, неймовірно беззахисні, коли мова йде про них самих. Все це я відчув під час нашого діалогу, проте говорити про це вголос мені здалося зайвим в той момент. Та я не можу не поділитися в цій статті тим, що сповнювало душу під час спілкування з цією неймовірною людиною.

Варто лише пролунати поклику про допомогу, як вони одразу линуть душею туди, де Нації болить, і забувають про сон та їжу, доки не вдасться організувати необхідну допомогу. В них є ця м’яка сила любові до ближніх, котра долає будь-які перепони й дає змогу досягнути будь-якої мети.

І коли мені випадає щастя доторкнутися до тепла таких неймовірних душ, я закриваю очі й ледь чутно промовляю: «Я люблю тебе, Україно!». Як же я пишаюся нашою Ненькою-Батьківщиною, котра виплекала таких неймовірних дітей! Як же часто ми приховуємо себе справжніх. І навіть соромимося. Приховуємо почуття, ховаємо ніжність, не показуємо добро.

Як же це наївно та смішно – жити не душею, а матерією, приховувати те, що відчуває серце й жити, озираючись на те, що скажуть люди. А зараз поруч зі мною була ДУША. Тиха, ніжна та добра. Величезна рідна українська душа, що з материнською ніжністю обіймає нашу зболілу Націю.

Тоді я промовчав. Ми завершили «Сповідь». Тоді я подивився на Ольгу Юріївну і запитав: «Ну як?» – «Здається, добре», – здивовано та трохи розгублено відповіла вона. І при цьому уважно і глибоко зазирнула мені в очі. Я люблю тебе, Україно! Такої жертовної, безумовної любові я не зустрічав ніколи. І я безмежно вдячний Богу й Україні за тих людей, котрі здатні так любити.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Ольга Юріївна Пінаєва, волонтер, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами ВДПУ ім. М. Коцюбинського



Читайте також

З психіатричної лікарні під Києвом утік підсудний

Знову перші: українські спортсмени вибороли дві золоті медалі, земляки аплодують

В Одесі традиційно відвідали найстаршого ветерана


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут