Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021
123456789101112131415
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Українські новини |

Світлана Бевз дала мені зрозуміти найважливіше – це за будь-яких обставин не втрачати віру у власні сили та любов до Бога, України та українців – Олег Володарський (відео)

Світлана Бевз дала мені зрозуміти найважливіше – це за будь-яких обставин не втрачати віру у власні сили та любов до Бога, України та українців – Олег Володарський (відео)

 

Трапляється, що плаче сильна жінка…

Ви бачили, як плаче сильна жінка?

Її сльоза – пекуча кислота…

Її чуття – палітра із відтінків,

В судомі болю скривлені вуста.

І лінії між брів її понурих

Глибокі, мов обірвані рови…

Така сльоза, як повінь, точить мури,

З лиця землі змиває острови…

Ви бачили, як плаче сильне серце?

Емоція його – суцільний нерв!..

Як пробує в собі тримати все це,

Коли терпіння вичерпавсь резерв? 

І як зрадливо сіпаються плечі,

Стискаються до крові кулаки!..

В очах її – безодня порожнечі,

Та й досі погляд – впертий і різкий.

Вона, немовби вулканічний кратер, –

Перегоріла, спалена ущент,

Душа втомилась вічно воювати,

Проте, поразка – ще не аргумент.

І вкотре перегорнута сторінка

Додасть їй віри в себе і у всіх…

Трапляється, що плаче сильна жінка…

Нехай собі, бо слабкість – то не гріх.

Наталя Данилюк

Бевз Світлана Володимирівна, учасниця російсько-української війни, кандидат технічних наук, доцент кафедри електричних станцій та систем Вінницького національного технічного університету

Більшість героїв «Сповіді» – звичайні українці, котрі можуть бути знані та шановані серед СВОЇХ, але невідомі на широкий загал. Медіапростір щосили нам нав’язує у якості героїв сьогодення зірок шоу-бізу, блогерів, політиків, бізнесменів. Та одного разу я відчув, що більше не хочу все це бачити та поїхав знімати «Сповідь», щоб відшукати серед Нації інших. СПРАВЖНІХ.

Не знаю, в якому світі та в якій країні живуть наші ЗМІ, але в моїй Україні сьогодні інші герої. Інші легенди. Інші приклади для наслідування. Я хочу бачити сам та давати змогу бачити глядачам іншу Україну, інше українство. Тому знов і знов буду говорити про те, що посеред нас сьогодні є УКРАЇНЦІ, що люблять нашу Батьківщину більше за життя, котрим день у день ризикують на фронті.

Розповідатиму, що Нація має неймовірних Берегинь, котрі вражають красою душі, котрі народжені для любові та ніжності, але були змушені змінити вишукані підбори на берці та стати пліч-о-пліч з нашими захисниками. Я товаришую з такими. І пишаюся цією дружбою. Ми переписуємося у соціальних мережах, надсилаємо одне одному жартівливі картинки чи кумедні цитати та рідко говоримо про щось серйозне. Але отримуючи чергове повідомлення, душа тихо радіє, що вони на базі й з ними все гаразд. «Живі!» – видихаю з полегшенням.

Адже вони там, де свист ворожих куль та вибухи снарядів. А я молюся за них щодня вранці та ввечері. Цього разу навпроти мене сиділа Героїня. Мені невідомо про наявність у неї статусів, звань, регалій чи нагород, хоча вона їх, безумовно, заслуговує. Але все це другорядне. Важливо інше – коли над Батьківщиною нависли хмари, вона полишила все і разом з чоловіком поїхала на фронт боронити усіх нас. Тому для мене вона одна з тих, кого особисто я вважаю героями сьогодення.

Мені одразу представили її як гордість навчального закладу. Науковий ступінь, викладацька діяльність, участь у війні, волонтерство. І ось ми сидимо в навчальній аудиторію, а я навіть трохи ніяковію, настільки велике захоплення викликає в мене ця жінка. В ній є світло, що зігріває усіх, кому випаде щастя опинитися поруч з нею.

Сьогодення нашої з вами країни в тому, що такі розумні, освічені, красиві, тендітні жінки на запитання «Що ви найбільше любите готувати?» перепитують: «Ви маєте на увазі польову кухню чи звичайну?». І в цей момент ти розумієш, наскільки жалюгідним виглядає все те, що нам нав’язують в якості духу часу.

Цього разу всі слова здаватимуться мені зайвими, якщо я не скажу головного. Ми приїхали дуже вчасно. Тоді, коли їй важливо було відчути, що вона не сама, що українці, заради яких вона ризикувала життям, поруч. Адже це так важливо – в той момент, коли почалися політичні та особистісні інтриги, що кривавими ранами квітнуть на тілі нашого суспільства.

Ми живемо в епоху інформаційного сміття, коли завжди відшукається хтось, хто розуміє свободу слова як можливість безкарно обливати брудом кого заманеться. А дехто навіть будує на цьому медіа-імперії. Сьогодні душа та совість – не популярний контент в інформаційному просторі. Ми стільки разів помилялися, нас стільки разів зраджували внаслідок чого зневірилися настільки, що нам набагато простіше повірити у зраду, аніж в те, що посеред Нації ще залишилися ті, кому не байдуже і хто буде чесно та самовіддано працювати на благо України.

Нас роз’їдає зсередини проказа зрадництва і кожному з нас це вкрай болить. Нас протягом століття відучували вірувати в Бога, а вже після цього ворогу було так легко позбавити нас віри, довіри один до одного. Адже основа такої довіри – Господній завіт любити ближнього як самого себе. Тому і сьогодні п’ята колона всередині країни продовжує маніпулювати нами за допомогою нашої духовної слабкості. Навішуючи на когось ярлики зрадників чи поливаючи брудом, ми навіть не замислюємося над тим, кому це вигідно і хто смикає за ниточки тих ляльок, котрих ми бачимо на екранах сьогоднішніх медіа-театрів.

Як це не дивно, попри все я вірую, що Нація подорослішає. Ми отримали досить примарну незалежність лише три десятки років тому і ще не навчилися бути настільки самостійними, щоб повністю позбавитися явного та прихованого впливу самопроголошених «старших братів» та їх шакалів. Вже зараз ми почали усвідомлювати наскільки ворожим для нас є цей вплив, але ціна цього усвідомлення – кров Небесної Сотні та наших захисників. З зовнішнім ворогом простіше – є лише чорне та біле, свої та вороги. Із замаскованим внутрішнім ворогом та його агентами набагато складніше. Та вже зараз маски починають хитатися, а невдовзі й зовсім падуть і ми побачимо хто є хто.

А поки цього не сталося, ті, хто прагне щось змінити, змінити нашу країну на краще так і будуть сам на сам боротися з дезінформацією та інформаційним брудом. Сьогодні це випробування часу. Випробування долі. І більшість із тих, кому не байдуже, змушені будуть його пройти. Це випробування не тільки на силу власних поглядів та переконань, а ще й випробування на людяність. Адже найважливіше – це за будь-яких обставин не втрачати віру у власні сили та любов до Бога, України та українців.

У кожного своя пустеля, послана Господом для того, щоб у горнилі випробувань із душі википіло все зайве, а залишилися лише справжні, істинні цінності. Я вдячний Богу, що він дарував нам зустріч в часи випробувань, коли я мав змогу опинитися поруч, зуміти почути та сказати, що хай би що не сталося, завжди є ті українці, котрі все знають, все бачать та все розуміють, котрі підтримають. Коли ми тільки-но зустрілися, я тихо промовив: «Я все знаю». Пані Світлана уважно подивилася на мене і ми розпочали програму.

То не було інтерв’ю. Була щира, відверта «Сповідь» двох українців, котрі люблять свою Націю. Адже хай там що б не сталося, Україна – найважливіше для нас. І я був щасливий тим, що зумів опинитися поруч з людиною, котру глибоко поважаю, в не прості для неї часи та нагадати про вдячність тих українців, котрих вона боронила, не шкодуючи життя.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Бевз Світлана Володимирівна, учасниця російсько-української війни, кандидат технічних наук, доцент кафедри електричних станцій та систем Вінницького національного технічного університету



Читайте також

Гороскоп на 15 квітня для всіх знаків зодіаку за картами Таро

Вершбоу: Ми та наші союзники маємо вже прокинутися й усвідомити, що свобода України – це і наша мета

Інспекція ДАБК виявила ще два об’єкти, де ведеться самочинне будівництво: мешканцям радять бути обачними при купівлі нерухомості


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут