Додати новину
Sponsored
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021
123456789101112131415
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Українські новини |

Перша розмова Зеленського і Байдена - що далі: сигнал Путіну і вихід із глухого кута щодо Донбасу

199

            Перша розмова Зеленського і Байдена - що далі: сигнал Путіну і вихід із глухого кута щодо Донбасу
Перша телефонна розмова між президентами США та України нарешті відбулася. До того ж першим до Володимира Зеленського зателефонував Джо Байден. Не можна заперечувати, що обірвати паузу Вашингтон спонукала військова російська активність біля українських кордонів і загострення ситуації на Донбасі. Це підтверджує і низка телефонних розмов по лінії міністрів оборони і закордонних справ. Москва сигнал почула. Погрози щодо бомбардування Києва і прямого залучення російської армії до захисту "братського народу Донбасу" змінилися підготовкою до спільних російсько-білоруських військових навчань "Запад-2021". Тепер, коли увага міжнародного співтовариства прикута до російських військових маневрів поблизу українських кордонів, загроза можливого широкомасштабного вторгнення Росії відкладена. Принаймні поки що. Але головної проблеми це не вирішує — нормандський формат у повному глухому куті. Очільник МЗС РФ Сергій Лавров закликає Францію та Німеччину "привести Україну до тями". Дмитро Кулеба відповідає, що "до тями треба приводити Росію". Натомість Берлін і Париж у спільній заяві закликали обидві сторони до стриманості та негайної деескалації напруженості, наче це Україна стягує війська до кордонів із Росією. Гарним поштовхом для Німеччини і Франції нарешті прокинутися могла б стати активізація України на треку США-Канада-Велика Британія, що вже відбувається. Проте однієї телефонної розмови між Зеленським і Байденом, і коментарів, що американський президент захоплюється своїм українським колегою, тут замало. Треба наповнити українсько-американський порядок денний стратегічним змістом. А це перш за все реформи і боротьба з корупцією. Тоді зможемо отримати більшу підтримку США і навіть перший за понад 20 років візит американського президента до Києва. ТСН.ua розпитав українських і американських експертів про підсумки і наслідки першої телефонної розмови Зеленського і Байдена. Альона Гетьманчук, директорка Центру "Нова Європа": Дзвінок Джо Байдена Зеленському став, безперечно, важливим політичним сигналом підтримки на тлі накопичення Росією сил і засобів вздовж українського кордону. Сам факт дзвінка частково спростував повідомлення про те, що така розмова може відбутись лише за умови певних дій президента Зеленського в контексті реформ. Водночас, варто наголосити, що незважаючи на те, що дзвінок став можливим у п’ятницю передусім завдяки безпекововій ситуації, акцент з американського боку робився на ньому передусім на реформах. Іншими словами, дзвінок прискорив Путін, але говорили на ньому про Зеленського. Зокрема, про важливість конкретних результатів (deliverables) саме у питанні антикорупційної, судової реформ та деолігархізації. Під час дзвінка, наскільки розумію з наявної інформації, була спростована ще одна річ. А саме висловлене Зеленським в інтерв‘ю каналу HBO припущення, що Байден недостатньо добре володіє ситуацією в Україні. Впевнена, що Байден розвінчав це припущення під час розмови і продемонстрував непогану поінформованість і на рівні подій, і на рівні конкретних прізвищ і назв. За результатами розмови хотілося б сподіватись, що контакт між лідерами України та США буде більш сталим, безвідносно до того, чи зберігатиметься загроза вторгнення Росії чи ні. Зеленського з Байденом поєднує те, що обидва президенти вірять в силу персональних контактів для розвитку міждержавних відносин. Таким чином важливі формати взаємодії, які б сприяли розвитку таких відносин. А що стосується загрози російського вторгнення, хочеться сподіватись, що  її наявність дозволить дещо деполітизувати Україну у Вашингтоні, перевести її із розряду внутрішньополітичного питання знову у зовнішньополітичне, яким воно було до президентства Трампа і відомої історії з імпічментом Ганна Шелест, директорка програми безпекових студій Ради зовнішньої політики "Українська призма": Якихось великих наслідків першої телефонної розмови президентів України і США очікувати не варто. По-перше, це політичний сигнал, враховуючи Росію і певним чином європейських партнерів. Паралельно за декілька днів у нас відбулися такі ж розмови на рівні міністрів оборони, закордонних справ, а також голови ОПУ Андрія Єрмака з радником президента США з питань нацбезпеки Джейкобом Салліваном. Це підкреслює, що США уважно слідкують за скупченням російських військ біля наших кордонів. Тобто, США на всіх рівнях хочуть надіслати сигнал, що вони з нами. По-друге, диявол, як завжди, в деталях. Дуже важливо, як Сполучені Штати за підсумками цієї телефонної розмови підкреслили зв’язок між боротьбою з корупцією, реформами та безпекою. Це те, про що завжди говорили від передвиборчої кампанії Байдена, і що серйозно відрізняється від попередньої адміністрації Трампа. Тому наслідок цієї телефонної розмови в тому, наскільки українська сторона почула те, що їм хотіли сказати з Вашингтона. Візит Байдена до Києва, на який так розраховує Україна, залежатиме від дуже великої кількості нюансів. Це епідеміологічна ситуація у світі загалом, і в Україні зокрема. Якщо США активними темпами вакцинуються, вони не зможуть відпустити президента, якщо його і безпека делегації не буде гарантована. Тому я б не дивувалася, що це також може зіграти певну роль. Вагому роль гратиме і політична складова, наскільки Україна почула ті сигнали, які надіслав Вашингтон. Хоча можна очікувати, що США будуть представлені делегацією на серйозному рівні. Сумнівів у цьому немає. Але чи буде це президент залежатиме не в останню чергу і від нас самих. Чи означає активізація на американському і британському напрямках, що Франція і Німеччина відіграватимуть меншу роль? І так, і ні. Ми бачимо, що вага США і Великобританії у безпековому вимірі, пов’язаному з Україною, збільшується. У кожного з них для цього є свої внутрішні мотиви. Нещодавно Лондон вийшов зі своєю глобальною стратегією (оборонною і зовнішньополітичною, яка передбачає ядерне стримування і протидію Росії та Китаю — Авт.). Тому це і в їх інтересах, якщо можна так сказати. Інше питання, що Німеччина і Франція поки що вважають себе посередниками в нормандському форматі. Вони завжди обмежуються в заявах. Впливають на це звичайно і вибори у Німеччині і Франції. Вони поки що не вирішили, що будуть кращими для їх внутрішньополітичного порядку денного настільки різкі антиросійські заяви. Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, старший науковий співробітник Brookings Institution: Президент Байден використав свій дзвінок до президента Зеленського, щоб підтвердити підтримку США України перед лицем російської агресії, так само як і підтримку реформ та антикорупційних заходів. Російські військові маневри вздовж кордонів України майже напевно вплинули на час телефонного дзвінка. Зауважте також, що телефонна розмова президентів відбулася в той самий час, що і телефонні розмови між держсекретарем Блінкеном та міністром Кулебою, міністром оборони Остіном та його українським колегою Тараном, генералами Міллі та Хомчаком, а також радником з питань нацбезпеки Салліваном та головою ОПУ Єрмаком. Ця низка дзвінків також мала на меті надіслати Москві сигнал про високу зацікавленість з боку США та підтримку України. Я не думаю, що Вашингтон спробує перебрати на себе ініціативу з боку Німеччини та Франції щодо посередницького врегулювання на Донбасі. Важливо тримати їх залученими. Німці, зокрема, зіграли ключову роль у підтримці санкцій Європейського Союзу проти Росії. В інтересах Києва - підтримувати пряму залученість Берліна та Парижа. Що було б можливо, так це більш активне залучення США на підтримку німецьких та французьких зусиль, особливо, якщо б таке залучення сприяло виходу з сьогоднішнього глухого кута. Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень при Одеському національному університеті І. І. Мечникова: Буде дивно заперечувати можливий зв’язок між загостренням ситуації на Донбасі та цілою низкою міжнародних контактів України з західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами. Можна також сказати, що всі, хто зателефонував до Байдена з американського боку, готували підґрунтя для його дзвінка. Хоча, думаю, якщо б не було загострення і стягування російських військ до українських кордонів, пауза між Києвом і Вашингтоном на найвищому рівні тривала б і надалі. Проте в Білому домі вирішили, що треба дзвонити зараз, бо більше відкладати не можна. Я не з тих, хто говорив, що відсутність розмови між Зеленським і Байденом сигналізує про якусь кризу, і не зводив стан двосторонніх відносин лише до персональних розмов чи візитів. Водночас можу сказати, що Байден трохи перетримав паузу. Можна надсилати сигнали щодо реформ і деолігархізації, тримати паузу, щоб Київ спочатку зробив щось суттєве, а потім телефонувати. Але інший вагомий трек - це завжди безпека, оборона, Донбас і Крим. І розвести ці два треки важко. Пауза в контактах породжувала сумніви в Києві, в Москві, а чи дійсно Вашингтон підтримує Україну, незважаючи, що формально підтримує, з'явився новий законопроєкт "Про сприяння партнерству в галузі безпеки" (Ukraine Security Partnership Act) тощо. Тобто, є безліч сигналів, що стратегічна підтримка є. Але часто людям треба, щоб подзвонив особисто президент США. Я не хочу сказати, що ця пауза спонукала Росію до якихось більш активних дій. Не думаю. Якщо й є зв’язок між російською ідеологічною і військовою кампанією та Байденом, то це власне двосторонній трек Вашингтон-Москва і фраза Байдена, що Путін — "вбивця". Одразу після цих слів я вказав на ризик, що Москва почне тиснути на Україну. Тому, так, це своєрідний сигнал Москви Вашингтону. Чи можна тепер говорити про особисту зустріч Зеленського і Байдена? Чи то візит Байдена до України, чи Зеленського до Білого дому? Останній візит американського президента до України був 2008 року - приїздив Джордж Буш. До нього у 2000 році — Білл Клінтон. Тобто, за останніх два десятиліття було всього два візити американського президента до України. У заяві Білого дому за підсумками телефонної розмови радника з нацбезпеки Джейка Саллівана з главою ОПУ Андрієм Єрмаком були слова про "активізацію стратегічного партнерства США і України". Першим кроком до цього могло б стати відродження Комісії Кучма-Гор, започаткованої в середині 90-х. І наостанок, чи виникає якийсь новий формат щодо Донбасу після активізації контактів зі США, Великою Британією та Канадою? Це буде якийсь паралельний новий нормандський чи атлантичний? Я не певен. Великою помилкою американської дипломатії було свого часу відсунутися від участі в такому форматі. У 2014 році перша зустріч відбулася в Женеві, де був держсекретар Джон Керрі. Америка мала б там залишатися. Але в адміністрації Обами тоді вирішили, що Україна ближча до Європи, тому це скоріше питання до Франції і Німеччини. Зараз щось відкручувати назад, створювати новий чи розширювати нормандський формат вже не так просто. Тому я думаю, що коаліція США-Канада-Велика Британія ситуативна.


Читайте також

Пограбування та підпал: з'явилися нові подробиці вбивства відомої волонтерки з Нікополя

У "Донецькоблгазу" вирішили забрати ліцензію

Туреччина стала другою у світі за кількістю інфікувань коронавірусом


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут