«Та й осоружна ж ся мені Москва!». Україна — Московія: протиставлення двох світів у забороненій в СРСР драмі «Бояриня» Лесі Українки

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) — поетка, прозаїкиня, драматургиня, перекладачка, публіцистка, літературознавка, активна громадська діячка кінця ХІХ — першого десятиліття ХХ століття. 150-річчя від дня її народження з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Указом Президента відзначається на державному рівні. Єдина п’єса з історії російсько-українських стосунків «Бояриня» була написана Лесею під час лікування в Єгипті у 1910 році, а опублікована вже після смерті авторки у 1914-му. А вперше театральну постановку «Боярині» зробив театр Миколи Садовського у тодішній тимчасовій столиці Української Народної Республіки (УНР) — Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. Прем’єру 1919 року відвідали більшість членів Директорії УНР та очільників тодішньої України на чолі із Симоном Петлюрою.