Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021
1234567
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

"Мешканці любили, а колеги заздрили": історія індуса-двірника, який помер у Києві за дивних обставин

10

            "Мешканці любили, а колеги заздрили": історія індуса-двірника, який помер у Києві за дивних обставин
37-річний індус Автар С. прибув до України близько трьох років тому з метою потрапити до ЄС. Він приїхав у пошуках кращої долі, але зустрів тут свою смерть. 15 січня його замерзле тіло знайшли на вулиці Героїв Космосу, 1а, у Києві в розваленому автобусі. Чоловік був лише в тоненькій сорочці та одному кросівку. Того дня у столиці лютував 11-градусний мороз. Поліція розслідує цю справу за статтею "Вбивство" із додатковою кваліфікацією "Нещасний випадок". За кілька днів до своєї смерті Автара госпіталізували в реанімацію з підозрою на аневризму, а вже через три дні він опинився на вулиці, де і помер. Про дивні обставини смерті і його проживання в Україні ТСН.ua розповіли знайомі Автара С. та його рідний брат. ОПИНИВСЯ В КИЄВІ БЕЗ ГРОШЕЙ І ДОКУМЕНТІВ По приїзді в Україну Автар проживав і працював у Львові. Підзаробивши грошей, він подався до Києва, звідки хотів повернутись додому. Утім, на столичному вокзалі його побили і обікрали. У нього забрали кошти і документи, тож чоловік опинився просто неба у чужій країні. "З вокзалу він сів на трамвай і опинився у нас на Колібрісі. Там йому допомагали харчами", - розповідає нам волонтерка Ірина. У цьому районі чоловік знайшов допомогу небайдужих людей і неофіційно працевлаштувався двірником. Мешкав він у підвалі, який виділив йому ЖЕК. Місцеві кажуть: чоловік був добрим і завжди усім допомагав, через що знайшов прихильність в очах жителів і заздрість та ненависть у деяких своїх колег. "ОДНІ ЛЮБИЛИ, А ІНШІ ЗАДЗРИЛИ І НЕНАВИДІЛИ" "Він прибирав два будинки, йому ЖЕК дав ключі від підвалу. В цьому підвалі, де раніше лазили щурі, небайдужі люди зробили ремонт і опалення. В основному ним опікувалась 86-річна пенсіонерка. Вона щодня готувала йому їсти. Її діти, які проживають за кордоном, віддавали йому побутову техніку і брендований одяг. І деякі двірники йому заздрили, а деякі конкретно ненавиділи, адже йому допомагають, а вони теж такі. А йому насправді допомагали, бо він хорошим був, усім допомагав і мені теж", - розповідає Ірина. "НІКОЛИ НЕ ВІДМОВЛЯВ У ДОПОМОЗІ" Мешканці будинків, які обслуговував Автар, теж добре відгукуються про нього. "Автар з'явився у нас більше року тому. Підпрацьовував у місцевому ЖЕКу. Всі про це говорили. Зазвичай, це були "чорнові" роботи: прибрати сміття, почистити підвал. Мешкав також у підвалі (як я розумію, нелегально). Ніколи не відмовляв у допомозі і місцевим мешканцям: чи щось віднести важке, чи допомогти з візочком мамі з дитиною. За це його люди підгодовували. Дуже добрим був і привітним", - розповідає нам місцева мешканка Олена. Інша мешканка району Інна, яка також була знайома з Автаром, розповіла, що зароблені гроші на себе він взагалі не витрачав: все відправляв своїй родині в Індію. "За роботу йому таки щось платили, може, кілька тисяч гривень. Але він їх не витрачав. Приносив бабусі, яка ним опікувалася – підгодовувала, віддавала речі свого сина. А вона вже перераховувала його родині, яка мешкає в Індії. Ще у нього є рідний брат, який працює у Німеччині", - розповіла нам Інна. За словами волонтерки Ірини, в Індії у нього ще залишись мати і сестри. Чоловік не жалівся на малий заробіток і був радий тому, що мав, каже Лада Єлоскова. "Весь цей час його обирали, віддаючи приблизно 20% зарплатні. Але він і цьому був радий. Зарплата в Індії і того менша. Йому виділили убогий підвал. Який завдяки небайдужим перетворився в житлове приміщення", - розповіла Лада Єлоскова. ЩО ПІШЛО НЕ ТАК? За словами мешканки вул. Богатирської Олени, зміни почалися десь з півроку тому, коли до Автара почали навідуватися місцеві гуляки і приносити йому спиртне. "Почали його споювати горілкою. А одного разу побили сильно. Відтоді він почав періодично втрачати свідомість", - каже жінка. Волонтерка Ірина розповідає, що чоловік міг випивати, але алкоголем не зловживав. "До приїзду в Україну він не вживав алкоголю через релігійні переконання. Тут почав пити, але, як звичайний українець, кілька разів на місяць. Це не означає, що він багато випивав, малої кількості було достатньо. Він не зловживав, тим більше, що мав проблеми із судинами. Не можна сказати, що він пив, бо інакше на роботі його б ніхто не тримав", - запевняє волонтерка. Ірина також підтверджує, що у чоловіка були проблеми із здоров'ям. За її словами, у нього були хворі судини, а після побиття на київському вокзалі з'явились ще й епілептичні припадки, утім бували вони у нього не часто. "Він не міг ходити, і до нього покликали лікаря, який сказав, що у нього проблеми із судинами на ногах і потрібно оперувати. Звісно, дали мазі і ліки, але хто його буде оперувати? Робота у нього важка, робота у мороз, постійно на ногах, його ще й кілька разів били. Але він завжди і в дощ, і в холод ходив на роботу й добросовісно її виконував", - розповідає Ірина. ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ ДО РЕАНІМАЦІЇ 10 січня Автар не вийшов на роботу. Пенсіонерка, котра дбала про нього, чекала його на щоденний обід о 12:00, утім він не прийшов і на дзвінки не відповідав. Як виявилось, йому стало зле. "Він називав її мамою, вона подзвонила до нього вранці, він не відповів. Виявилось, що він не виходив вранці на роботу. Тоді вона передзвонила до інших двірників, вони прийшли і викликали швидку, коли він вставав, то ще вдарився головою. Того дня, коли його госпіталізували, він не був п'яним чи випившим, це підтверджують двірники, які були з ним. Також його б не забрала швидка, якби він був у стані алкогольного сп'яніння, а залишили б його проспатись", - додає вона. За її словами, чоловіка госпіталізували до реанімації у Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, що на вулиці Братиславській, 3 з підозрою на аневризму. Утім вже через 3 дні з незрозумілих обставин він опинився на вулиці. "Швидка, яка його забирала, сказала, що це аневризма, і я в це вірю, бо бачила його руки і ноги, вени були чорні і просто повилазили. Два дні він був без свідомості. Він був наче у відділенні з серцево-судинними захворюваннями. Його прокапали і парадокс в тому, що мені сказали, що його перевезли в токсикологію. Хоча він не вживав наркотиків і не був у стані алкогольного сп'яніння. Його б тоді не забрали. Тоді запитання, чому не одразу в токсикологію, а в загальну реанімацію?", - розповідає Ірина. "МАРОДЕРСТВО У ПІДВАЛІ" "Коли його тільки госпіталізували, хтось вже почав мародерствувати в його речах, забрали подаровані телефони, техніку, обігрівачі", - каже волонтерка. За її словами, ключі до підвалу, де мешкав Автар, були у працівників ЖЕКу. "У день госпіталізації, коли жінка, яка опікувалась ним, зателефонувала до робітників, тоді до неї прийшли двоє двірників і майстриня ЖЕКу. У них були ключі, але вони не хотіли їх шукати. І вони попросили у тієї жінки ключі і вона їм їх дала. А Автара забрала швидка без ключів, непритомного, в одному кросівку, джинсах і тоненькій сорочці, в чому він і помер", - розповідає Ірина. ДЕНЬ СМЕРТІ Після трьох днів госпіталізації, 14 січня, Автара начебто помітили на Колібрісі, тим часом у лікарні сказали, що він нібито у них, каже волонтерка. Як саме він дістався до місця проживання, і чому хворого чоловіка відпустили з лікарні - з'ясовуватимуть правоохоронці. "Його нібито помітили на Колібрісі. Його "мама" каже, що не може бути, щоб він сам доїхав з Братисловської, 3. Я тоді зателефонувала в лікарню, де мені сказали, що він не готується до виписки. Усі засумнівались. Але все одно, почали його шукати. Його нібито бачили, що він пробував зігрітись з якоюсь бутилкою горілки, але цю інформацію ще треба перевірити, бо це сказав чоловік, який сама зловживає і часто бреше. Виходить, що на цьому ж Колібрісі в наливайці йому просто голому, з перемотаною головою, в одній сорочці і одному кросівку продали цю горілку", - зазначає Ірина. Волонтерка каже, що у такому вигляді Автара непритомним госпіталізували і в такому вигляді його помітили вже у районі, де він мешкав. "Я так розумію, що, напевно, його привезла швидка, бо навряд чи він би доїхав сам. Бо лікарня розташована на правому березі, а він жив і працював у районі станції метро "Святошин". Це просто з правого на лівий берег Києва, і не один транспорт потрібно змінити. Мені здається, що його привезла швидка і викинула там, де забрала", - каже Ірина. Утім чоловік потрапити до підвалу не зміг. Двері були зачиненими, а ключів у нього не було, каже волонтерка. Усій його речі, гроші і телефон залишились всередині. ТСН.ua намагався уточнити в лікарні, з яким діагнозом госпіталізували Автара і чому хворого відпустили з медзакладу, утім у персслужбі Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги відмовились коментувати, зіславшись на лікарську таємницю. "ПІДВАЛ СТАВ ЦІКАВИМ ІНШИМ" "Цю ситуацію можна було б вирішити, він би міг зателефонувати цій жінці, котру називав "мамою", могли б зрізати замки на підвалі. ЖЕК може сказати, що там просто було закрито, але ні. Коли його тільки госпіталізували, то вони усім його колегам сказали, нехай забирає свої манатки і провалює. Думаю, що одна з причин, чому його вигнали, це те, що підвал іншим двірникам став цікавим. І мені здається, що хтось з його колег, або він пішов у ЖЕК, бо це був робочий день, хтось йому сказав, що він не має ні роботи, ні житла. Він, звісно, міг подзвонити і попросити про допомогу, але мені здається, що в цей раз він не захотів нікого турбувати. Він просто втомився, пішов в автобус, який стоїть біля будинку, який він прибирав, сів і помер", - розповіла нам Ірина. Нині старенька, яка піклувалась про Автара, ні з ким не спілкується, дуже переживає втрату. "Плаче днями і ночами, він їй як син був. Допомагав їй у всьому", - розповіла нам місцева жителька Інна. Мертве тіло Автара знайшли наступного дня, 15 січня. Така смерть чоловіка сколихнула місцевих мешканців, які бурхливо почали обговорювати трагедію в соцмережах. "ЖЕКу стало зрозуміло що він втратить працездатність на невизначений термін. А їм такий варіант не підходить. Вони сказали що він звільнений, закрили підвал і забрали ключі. Але, він не шукав допомоги, він пішов до закинутого автобусу без вікон, що близько того будинку, який прибирав і помер. У разі великого морозу це не довго. Спочивай з миром, Автар, а ті, хто винен, хто оббирав тебе роками, хто залишив в небезпеці і зараз мародерствує, ділячи твої речі, подаровані тобі за життя, відповідатимуть перед Богом, і можливо перед законом", - написала Лада Єлоскова на сторінці "Борщагівка" у Facebook. ТСН.ua звернувся до поліції Святошинського району, у пресслужбі нам розповіли, що за фактом смерті Автара правоохоронці відкрили провадження за статтею 115 Кримінального кодексу "Вбивство" із додатковою кваліфікацією – "Нещасний випадок". У ЖЕЦі дільничному розповіли, що коли чоловіка забирала швидка, ключі у нього були, а з лікарні він прийшов сам. У поліції припускають, що, можливо, він ключі загубив. "Змінювати кваліфікаію на "залишення у небезпеці" у нас нині немає підстав", - пояснила нам пресофіцерка Святошинського управління Тетяна Мельник. Також вона додала, що, за словами дільничного, загиблий був хорошою порядною людиною, люди його поважали, він не пив, завжди приходив на допомогу. У ЖЕЦі правоохоронцям підтвердили, що чоловік, і справді, у них працював, але неофіційно. І жив у підвалі будинку, який прибирав. З начальником ЖЕКу поспілкуватися наразі не вдалося, на зв'язок він не виходить. РОЗПОВІДЬ БРАТА ПОКІЙНОГО Ми розшукали брата покійного Автара, наразі він мешкає у Німечччині. Чоловік розповів нам, що Автар 10 років працював в Дубаї, потім повернувся в Індію і після цього поїхав в Україну з туристичною метою. Тут у нього вкрали валізи, усередині яких був паспорт. Після цього він намагався заробити грошей і відновити документи, працював двірником. "Мій брат провів дуже нещасливий період життя в Україні. В Києві, куди мій брат прилетів з туристичною візою, його валізи разом з паспортом вкрали. Я дізнався від його друзів, що він потрапив до лікарні, і потім помер на вулиці, але я не знаю, що з ним сталося. Співробітник посольства каже, що вони намагаються все з'ясувати, але вони не отримують відповіді від місцевої влади", - розповів брат покійного. Останній раз чоловік спілкувався з Автаром в грудні 2020 року через інтернет-зв'язок. Про те, чи хворів його брат чи ні, він нічого не знав. "Усю інформацію я отримав від його друга. Він сказав, що мій брат у лікарні непритомний", - сказав він. Чоловік у великому відчаї, бо не може зв'язатися ні з поліцією, ні з ким, тримає зв'язок тільки з посольством. "Я намагаюся через посольство Індії доправити його тіло в Індію. Я досі не маю чіткої нформації, щодо того, мертвий мій брат чи живий. Я досі чекаю на цю інформації. Це 6 день моєї комунікації з посольством, але я все одно хочу доправити його тіло в Індію, тому що моя сім'я має багато традицій, і ми хочемо їм слідувати", - розповів нам брат померлого. ТСН.ua звернувся у посольство Індії в Україні, аби з'ясувати усі обставини і дізнатися, чи ідентифікували тіло Автара, утім у відомстві нам розповіли, що наразі розслідування вони ще не проводили. "Ще розслідування ми жодного не вели, посольство ще до нікого не зверталось. Поліція нас повідомила тільки вчора ввечері (18 січня, - ред.), тому ми не можемо нічого сказати з приводу цього питання, оскільки у повній мірі не володіємо інформацією", - прокоментували нам у посольстві. Автори: Оксана Руда, Тетяна Величко, Світлана Несчетна, Лінда Хурані.


Читайте також

Кабмін доручив Закарпатській ОДА з’ясувати причини спалаху COVID-19 у регіоні

Біатлон. Джима стала другою на етапі Кубка світу

Підопічна Потапа Андраде влаштувала брудні танці: "Близько..."


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут