Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021
123456
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

Учитель дослідив справжню дату народження села Глинне

Учитель дослідив  справжню дату народження села Глинне
Є у глибинці ентузіасти, які люблять і досліджують свій край, де народився і виріс. До таких належить багаторічний читач «Голосу України» Іван Петрович Скаковець, який мешкає у селі Хміль, але двадцять років працює вчителем історії та музичного мистецтва у Глиннівській школі, що в сусідньому селі Глинне колишнього Рокитнівського району Рівненщини (нині Березівська територіальна громада). Іван Скаковець (на знімку) пише книгу про історію села Глинне. А це величезна і копітка робота. — Мене ця тема зацікавила тому, що північні поліські села тепер уже колишнього Рокитнівського району в історичному плані не були досліджені. Можливо, через те, що вся інформація знаходиться в архівах Білорусі, Литви, Польщі, — розповідає дослідник. — Адже історично склалося так, що Глинне перебувало під владою різних державних утворень. У період Руси-України у складі Городоцького князівства з центром у місті Давид-Городок (сучасна Білорусь). У період Великого князівства Литовського (з 1569 року) — у складі Брестського воєводства. Після третього поділу Польщі — у складі Російської імперії. Це була Березівська волость Мозирського повіту Мінської губернії. В період Другої Речі Посполитої (з 1921-го по 1939 рік) Глинне у складі Поліського воєводства Столінського повіту Березівської гміни, а з 1939-го — у складі України. Щоб підняти всю глибу інформації, вчитель Іван Скаковець за власний кошт відвідав архіви Пінська, Національний історичний архів Білорусі у Мінську в 2015 році, архів Брестської області, Столінський краєзнавчий музей, а також Державний архів Рівненської області, де зберігаються метричні книги про села Глинне і Березово, починаючи з ХVІІІ століття. — Мені завжди сприяли у цих дослідницьких поїздках голова Глиннівської сільської ради минулого скликання Юрій Карповець та депутат Рокитнівської районної ради сьомого скликання Анатолій Герасимчук, за що я їм щиро вдячний, — каже вчитель. Іван Петрович задоволений знахідками. Про головну із них розповідає охоче, адже йому вдалося виправити помилку радянських історіографів: — Радянські історіографи сплутали однойменне село Глинне Брестської області Білорусі з нашим селом Глинне у Рокитнівському районі Рівненщини, відтак і дату його «народження» — стверджуючи, що перша писемна згадка про нього датується 1499 роком. Насправді ж документи свідчать про те, що перша писемна згадка про наше Глинне датується 1451 роком. Звідси можна стверджувати, що Глинне — найстаріше село колишнього Рокитнівського району, — ділиться відкриттям Іван Скаковець, з яким згодні також мінські історики. А ще Іван Петрович розповів, що у Мінську він знайшов опис фільварка Юзефіна за 1805 рік. Цей документ, каже, свідчить про те, що першим власником цього господарства був Юзеф Ніколай Радзівіл. Це було потужне як на той час поміщицьке господарство, де вирощували жито, займались тваринництвом, мали власну цегельню, винокурню, пивоварню. Цей фільварок проіснував аж до 1939 року і передавався по спадковості аж до 1939 року. Останнім його власником був Кароль Ніколай Радзівіл, який захоплювався полюванням у поліській глибинці. Досі збереглась дорога «панський шлях» — штучно насипана по болоту, якою панство їхало на полювання. Залишився в урочищі Юзефін (за чотири кілометри від Глинного) і ставок, дно якого встелене дубовими колодами. Досліднику-ентузіасту вдалося дізнатися, що церква у Глинному, яку свідомо спалили за радянських часів у 1982-му, була побудована у 1716 році... Іван Петрович залучає до вивчення історії рідного краю і своїх учнів. Свої дослідницькі роботи вони представляли у Рівненській малій академії наук і постійно здобували призові місця на обласному етапі. Вчитель із Глинного — автор кількох посібників для своїх колег, зокрема, «Історико-краєзнавча робота у школі», «Виховуємо юних дослідників-краєзнавців» та ін. Ось такі прекрасні люди живуть і працюють у поліській глибинці. Рівне. Фото надано автором.


Читайте також

У Рівному запустили найбільшу кисневу станцію в Україні (ВІДЕО)

5 найбільш привабливих акторів згідно з опитуванням Netflix

Олімпіада-2020 в Токіо: міністр спорту поділився, скільки медалей очікує від України


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут