Додати новину
Sponsored
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021
12
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

144 роки з дня народження Павла Корольова — тата видатного академіка

144 роки з дня народження Павла Корольова — тата видатного академіка
19 січня 2021 року виповнюється 144 роки з дня народження Павла Яковича Корольова -батька видатного конструктора ракетно-космічних систем. Про це згадують на Фейсбук-сторінці Національного музею космонавтики імені Сергія Павловича Корольова. Саме з його педагогічною діяльністю було пов’язане перебування родини Корольових у Житомирі. Цей недовгий, але важливий період залишився поза увагою дослідників, що спонукало автора статті звернутися до архівних джерел, які розкривають маловідомі сторінки біографії Павла Яковича, і переглянути книги протоколів педагогічної ради, журнали успішності та звіти директора гімназії за 1906 - 1908 роки. Вони розповіли про ту сторінку життя вчителя - філолога Першої чоловічої гімназії Павла Яковича Корольова, яка належить нашому місту. Почнемо з відомих фактів біографії Павла Яковича, описаних в літературі та викладених у матеріалах, що зберігаються в Меморіальному будинку-музеї академіка С.П. Корольова. Павло Якович Корольов народився 7 (19) січня 1877 р. в Могильові в православній родині відпускного унтер-офіцера Якова Петровича та Домініки Миколаївни Корольових. Яків Петрович вважався тимчасово відпускним старшим писарем 114 піхотного Новаторського полку, його дружина була селянкою Могилівської губернії. В родині було семеро дітей: Павло, Марія, Олександр, Іван, близнюки Надія і Віра, та Олексій. Після закінчення Могильовського духовного училища в 1893 р. Павло вступив до Могильовської духовної семінарії, яку закінчив в 1899 р. з непоганими оцінками та був зарахований до першого розряду вихованців семінарії. Після закінчення семінарії він деякий час служив наглядачем при Могильовському духовному училищі, але кар’єра священика Павлові не подобалась, і він успішно склав екзамени до Ніжинського історико-філологічного інституту. При цьому майбутній студент підписав зобов’язання пропрацювати не менше як шість років в навчальних закладах відомства Міністерства народної освіти. Під час навчання Павло Якович познайомився з Марією Миколаївною Москаленко — дочкою ніжинських купців, і 15 серпня 1905 р. вони обвінчалися в Миколаївському соборі міста Ніжина. Службова кар’єра Павла Яковича почалася в Катеринодарі, куди він був направлений за розпорядженням Міністра народної освіти вчителем чоловічої гімназії. Через рік подружжя вирушило до Житомира. У звіті директора Першої чоловічої гімназії зазначено, що П.Я. Корольов був призначений на місце вчителя російської мови А.С. Преображенського, переведеного до Кременчуга виконувати обов’язки Інспектора реального училища. 2 вересня 1906 р. Павло Якович приступив до роботи. На нього чекало навчальне навантаження попередника: уроки російської мови учням 2, 3, 4, 5, 7, 8 класів та класне керівництво сьомим класом. В наступному навчальному році – додались заняття з логіки. Заробітна плата становила 2010 карбованців на рік. За ці гроші вчитель гімназії мав змогу винаймати за 300 карбованців на рік частину будинку поблизу гімназії на вулиці Дмитрівській, 5 (зараз там знаходиться Меморіальний будинок-музей академіка С.П. Корольова). Під час роботи Корольов повинен був повернути кошти за навчання у Могильовській духовній семінарії в розмірі 220 карбованців, які вираховували з жалування. На утриманні молодого вчителя знаходились дружина, згодом син і брат Олексій, якому виповнилось 13 років. Олексій був учнем третього класу гімназії і займав окрему невеличку кімнату в частині будинку, де жили Корольови. Старший брат сплачував за його навчання 70 карбованців на рік. Молодший, як і всі хлопці його віку, іноді бешкетував, і навіть був викликаний на засідання педагогічної ради «за свистіння у коридорі» та «за недоречне сперечання з вчителем». Таку поведінку підлітка можна пояснити загальними настроями серед учнів гімназії і жителів міста, адже перебування родини Корольових у Житомирі співпало з бурхливими роками Першої російської революції. Учні старших класів, яким на той час виповнилось по 14-17 років не могли стояти осторонь політичних подій. Вони пропускали уроки, вступали в суперечки із викладачами, влаштовували барикади, не пускаючи в клас вчителів, підпалювали гумові калоші, розливали різко пахучу речовину, підбурювали молодші класи зривати уроки. Деякі з них брали активну участь у революційній боротьбі і мали проблеми з поліцією. Павлу Яковичу, як молодому наставнику, було важко вгамувати учнів. Гімназійна адміністрація теж була не в змозі їх заспокоїти. Не справлявся з юнаками і батьківський комітет. Особливо критичною склалася ситуація в березні 1907 року. Тому на засіданні 30 березня було вирішено вдатися до крайньої міри: закрити 5, 6, 7 класи та провести новий прийом до гімназії. Таким чином адміністрація гімназії отримала змогу не прийняти на навчання найбільш революційно налаштованих учнів, порушників дисципліни та «небажаних осіб». Політичні погляди Павла Яковича визначити важко, прямих свідчень про його ставлення до революції не знайдено. Скоріше за все, він більше переймався сімейними проблемами: нагадаємо, що в ніч з 30 на 31 грудня 1906 року в нього народився син Сергій. Однак Павло Якович не міг зовсім відсторонитися від подій. Саме про небайдуже ставлення Корольова до долі своїх семикласників свідчить «особлива думка» щодо одного з учнів - Лейби Брискіна, батьки якого не подали заяви на прийняття його до гімназії у встановлений термін. Згодом вони почали звертатися до педагогічної ради про відновлення сина у гімназії. Рада щоразу відповідала відмовою. Павло Якович на підтримував такого рішення і залишився з «особливою думкою». На жаль, в протоколах її зміст відсутній Ймовірно, наставник вважав, що хлопець може надалі продовжити навчання. Залишається лише здогадуватись, чому педагогічна рада була налаштована проти цього учня. Аналіз журналу успішності учнів 7 класу свідчить про його досить середній рівень знань, відвідування уроків було не гіршим, ніж інших учнів, проте декілька разів його прізвище зустрічається серед учнів, яким на засіданні класних комісій була знижена оцінка за поведінку до трьох балів за «грубе та зухвале ставлення до викладачів». Таке формулювання було дуже вагомою причиною для виключення з гімназії. На засіданні 20 березня 1907 року педагогічна рада вирішила попередити батьків про можливе виключення з гімназії учнів, які мають знижені оцінки за поведінку. А 30 березня, як зазначалось вище, старші класи закрили. Отже, можливо, причиною негативного ставлення педради до Брискіна була його зухвала поведінка, яку вважали загрозою для порядку у гімназії. Саме тому Лейба Брискін потрапив до «чорного списку». Це відобразилося і на майбутньому юнака – в подальшому педагогічна рада відмовила йому у видачі свідоцтва про закінчення 7 класів. І тут Корольов уже нічим не міг допомогти. Заради об’єктивності потрібно зазначити, що Лейба Брискін був не єдиним учнем, якого не повернули до гімназії: в протоколах засідань педагогічної ради знаходимо «особливі думки» вчителів щодо інших учнів. І ще один невеликий факт з педагогічної діяльності Павла Яковича свідчить про його розуміння ситуації, що склалася в гімназії, і намагання підтримати учнів. В гімназії було прийнято в позаурочний час проводили додаткові заняття. Павло Якович декілька годин на тиждень присвячував літературним лекторіям: проводив обговорення творів, керував написанням рефератів, намагався навчити учнів літературній критиці. Його заняття стали настільки популярними серед молоді, що семикласники звернулись до нього представляти їх інтереси перед педагогічною радою. Гімназисти вирішили організувати власну бібліотеку з книжок, що не входили до шкільної програми. Павло Якович їх в цьому підтримав і виступив на засіданні з доповіддю організувати в гімназії бібліотеку і лекторій для учнів з читанням книжок, які цікавили юнаків. Спочатку викладачі не заперечували, але згодом, що цілком зрозуміло, педагогічна рада заборонила такі заняття. Павло Якович виконував професійні обов’язки класного керівника: заповнював журнал успішності, щотижня надавав батькам відомості про навчання та поведінку дітей, заповнював журнал з характеристиками на кожного учня, регулярно відвідував учнів, які жили на квартирах. В гімназії посилено велась виховна робота, направлена на відволікання гімназистів від революційних подій та підтримку самодержавства і релігійності. З цією метою П.Я. Корольова як класного керівника восьмого класу та вчителя історії А.Н. Циркуна зобов’язали організувати поїздку учнів до Почаївської Лаври. Для цього адміністрація гімназії звільнила учнів від уроків і виділила75 карбованців з спеціальних коштів на покриття витрат. Павло Якович на громадських засадах був бібліотекарем гімназії. До його обов’язків входило складання списку книг для придбання на поточний рік. Запропонований перелік видань затверджувався виключно педагогічною радою. Переважно це була навчальна та художня російська і зарубіжна література, яка вважалась корисною для гімназистів. Павло Якович склав список з 37 книг, до якого увійшло і видання М. Грушевського «Очерк истории украинского народа» 1906 р.. Невеликим штрихом до портрету Корольова можна вважати факт відшукання ним боржників бібліотеки за декілька останніх років і примушення їх повернути кошти. А це було нелегко, оскільки любителі бібліотечних книг роз’їхались по інших містах. Виховна робота та діяльність на громадських засадах безумовно займали багато часу. Але не варто забувати про те, що молодих революціонерів потрібно було навчити і підготувати до екзаменів. Оцінити професійну діяльність Павла Яковича дозволяють результати успішності з предметів, які він викладав (російська мова, логіка). Знаходимо їх у матеріалах звітів директора гімназії. В 1906 р. успішність з російської мови становила: в 7 класі - 86%, у 8 – 100 % ; у 1907: у 5 класі – 88 %, 7 – 93%, 8 – 100% . Зауважимо, що на той час в гімназіях учнів, які відставали у навчанні (а такі завжди були в класі), залишали на другий, і навіть, третій рік навчатися в тому самому класі. У випускному восьмому класі Корольова таких не було. За рішенням педагогічної ради всім вручили атестат зрілості. Випустивши восьмий клас Корольов залишив викладання у Першій чоловічій гімназії та разом з родиною переїхав до Києва. Там відбулися зміни в особистому житі, які безумовно стали для нього трагічними: остаточне розлучення з Марією Миколаївною і неможливість бачити сина – Сергійко жив в Ніжині у батьків матері. Згодом Павло Якович одружився вдруге. Його подальша педагогічна діяльність була пов’язана із викладанням в гімназіях та комерційному училищі Києва.Помер Павло Якович Корольов 10 жовтня 1929 року. Джерела та література 1. Корольова Н. Отец / Наталия Королева. - М.: Наука. – 2001. - Книга 1.– 564 с. 2. Фондові матеріалиМузею космонавтики ім. С.П.Корольова Житомирської обласної ради 3. Держархів Житомирської області.Ф.72. Житомирська Перша чоловіча гімназія, Опис 1, Справа 872, 96 арк. 4. Держархів Житомирської області.Ф.72. Житомирська Перша чоловіча гімназія, Опис 1, Справа 888, 142 арк. 5. Держархів Житомирської області.Ф.72. Житомирська Перша чоловіча гімназія, Опис 1, Справа 887, 42 арк. 6. Держархів Житомирської області.Ф.72. Житомирська Перша чоловіча гімназія, Опис 1, Справа 882, 40 арк 7. Держархів Житомирської області.Ф.72. Житомирська Перша чоловіча гімназія, Опис 1, Справа 891, 104 арк. Олена Зосімович – науковий співробітник Національного музею космонавтики ім. С.П.Корольова. Детальніше – за посиланням: http://eprints.zu.edu.ua/30240/1/Зосімович.PDF за інформацією Національного музею космонавтики імені Сергія Павловича Корольова, Фейсбук Читайте також: Житомир у житті Сергія Корольова Читайте також: На Житомирщину насуваються сильні морози. ВІДЕО Читайте також: Захоплююча історія 10-річної дизайнерки з Житомира. ПРОДОВЖЕННЯ Читайте також: Житомирські бігуни з нагоди зимових свят пробігли дистанцію, «намалювавши» ялинки. ФОТО Читайте також: На Бердичівщині виявили останки воїна РСЧА, який загинув у липні 1941 року. ФОТО Джерело: 0412.ua


Читайте також

На Луганщині понад 2 тисячі жителів залишилися без лікарів: що відомо (Відео)

На Львівщині п’яний водій намагався відкупитися від поліцейських хабарем

Коронавірус відкрив сезон полювання на почервонілому Прикарпатті: "Лікарні переповнені, медиків не вистачає"


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут