Додати новину
Sponsored
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021
123456789101112131415161718192021
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

Інвестиція на $10 млрд: як розпорядитися київськими промзонами

Традиційно промзони пропонують забудувати житловою та комерційною нерухомістю. При цьому за замовчуванням вважається, що нові громадські простори - не лише для жителів району, а іноді й для всього міста - мають створювати девелопери.

Безумовно, потреба в нових площадках для будівництва житла існує. Особливо гостро це відчувається в центральних і навколоцентральних районах столиці.

На промтериторіях можна звести великі житлові комплекси загальною площею від 150-200 тис. кв. м з об’єктами інфраструктури, зонами відпочинку та іншим. Але скільки нових квартир потрібно Києву?

На території в 1600 га за 10-15 років можна побудувати до 400 тис. квартир, а це близько 1 млн осіб. Це величезна цифра, яка вочевидь не відповідає потребам міста.

Для порівняння: за минулий рік, за даними Держстату, здали в експлуатацію понад 17,3 тис. квартир. А продано було сукупно на первинному та вторинних ринках нерухомості, за даними Мін’юсту, близько 30 тис. квартир.

Частка "первинки" в структурі продажів становила близько 60%. При цьому наявний на ринку запас, що накопичився ще з 2011 року, становить близько 70 тис. квартир, і це не враховуючи об’єктів, які здали цього року.

Тобто, вже зараз на ринку сформувався запас на два-три роки вперед, і попит на "первинці" не поглинає зростаюча пропозиція.

З огляду на загальний стан економіки та відсутність успішних результатів у роботі з міжнародними фінансовими інститутами, я не бачу передумов для різкого відновлення споживчої здатності в найближчі кілька років.

Тому вважаю, що теоретично під будівництво житла й комерційної нерухомості потенційно можна відвести близько третину з 1600 га промзон.

При цьому, звісно ж, ласими для забудовників є не більше 15% усіх промислових територій, що не використовуються. Це переважно земля поблизу Дніпра та інших рекреаційних зон, транспортних артерій (великих проспектів і метро).

Проте навіть побіжний погляд на стан земельної справи у Києві розбиває вщент усі ці плани та прогнози.

Павутина проблем

Реалії такі, що для перепрофілювання промислових територій потрібно кілька загальних умов.

Це політична стратегія влади, ефективна судова система, адаптована під такі проекти законодавча база, прозорі умови роботи забудовників на ринку, розвиток доступного іпотечного кредитування, захищеність покупців квартир тощо.

Іншими словами, необхідні умови, за яких ревіталізація промзон стане по-справжньому можливою.

Перепрофілювання "промислової" землі покаже й інші проблеми. Наприклад, передбачається, що частина підприємств винесуть за межі міста.

Проте вільної землі в найближчих передмістях фактично не залишилося: вся вона давно розписана, ділянки за кимось закріплені.

Інша проблема - компенсація за перенесення підприємств. Усі вони - і ті, що працюють, і ті, що ні - мають законних власників. Переїзд підприємства - це величезні витрати. Хто їх понесе? Неактивне підприємство можна, наприклад, продати майбутньому забудовнику.

Навіть так, недосконалість українського законодавства дає змогу оскаржити будь-який акт купівлі/продажу й може призвести до значного подорожчання майбутніх житлових або комерційних проектів.

І, нарешті, "джунглі" українського земельного законодавства. Зараз зміна орендаря ділянки, зміна цільового призначення землі - абсолютний екстрим.

В Україні ці процеси пов'язані з додатковими часовими і фінансовими витратами. Останні у важких випадках можуть сягати 20-30% від кошторисної вартості майбутнього будівництва.

Промзони для інфраструктури

Незважаючи на всі описані складності, проблему старих промзон якось потрібно вирішувати. Їх інвестиційний потенціал я оцінюю до $10 млрд.

Будівництво житла - не панацея для розвитку міста, а, скоріше, навпаки: нове будівництво без комплексного вирішення інфраструктурних питань просто заганяє проблеми в хронічний стан.

70% усіх промзон, що підлягають перепрофілюванню, можна й треба використовувати з вигодою для міста.

Потенційно важливим майбутнім інфраструктурним проектом може стати, наприклад, будівництво нового сучасного річкового терміналу з перевалки вантажів. Транспортно-пасажирський потенціал Дніпра використовується не більше ніж на 10%.

Проте, за останні 5-6 років обсяг річкових перевезень зріс майже вдвічі. Наявних київських потужностей з перевалки вантажів згодом стане недостатньо. Очевидно, що столиці знадобиться новий логістичний, перевалочний HUB.

Такий проект потребує створення належного інфраструктурного комплексу. Це причали для обслуговування різних типів вантажів, виробничо-складські приміщення, гарне транспортне сполучення, в тому числі під’їзні залізничні колії тощо.

Такий логістичний HUB реально створити протягом 3-5 років на ділянці від 14 до 16 га в одній з промзон, що підлягають реновації. А вартість проекту може становити $50-100 млн.

При цьому сам проект - це величезні податкові відрахування, створення нових робочих місць. До того ж такий проект дасть багатьом операторам можливість переорієнтуватися на річкові, а не автомобільні перевезення вантажів.

Крім фінансової вигоди - економії близько 30% від вартості доставки вантажів автотранспортом, - це розвантажить дороги та істотно продовжить термін їх служби без капітального ремонту.

Я впевнений, що промзонам потрібне друге життя, яке дасть змогу покращити інвестиційний клімат у столиці.

Усі прекрасно розуміють, що залучити інвестора, особливо іноземного, можна тільки масштабними та амбітними проектами, створивши для них клімат максимального сприяння.



Читайте також

Мама задушила немовля, бо воно голосно плакало: поліція розслідує вбивство дитини

Український футболіст перейшов до російського клуба: виступав за молодіжну збірну

Київські митники вилучили посилку з РФ із татуажними машинками (фото)


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут