Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020
Українські новини |

Анонімність в мережі: реальність та міфи

Уявіть, що ви поїхали далеко від дому і потрапили до кімнати з незнайомцями. Тут ви можете робити що завгодно, рухатися куди завгодно і спілкуватися як вам заманеться. Як ви ся почуватимете?

Вас не засуджуватимуть, ваші імпульси ніхто не обмежуватиме, буквально – ви вільні робити все що завгодно. В глибині душі ви будете певні, що вас ніхто не пильнує і за вашими діями не стежать. Таке відчуття називають анонімністю. Це – соціокультурне явище, певний феномен нашого часу, побудований довкола поняття приватності та свободи кожної людини.

Анонімність в Інтернеті – це міф. Чи ні? Аби докопатися істини, спробуймо розібратися у самому явищі, а потім звернімо увагу на технології стеження за людьми в мережі. В результаті ми побачимо повну картину феномену анонімності в добу великих даних, глобальних онлайн-спільнот і цифровізації. Одразу попереджаємо: розглянуті далі питання не мають однозначної відповіді.

Не все так просто

Попри, здавалося б, суцільні бонуси анонімності в мережі, вона ставить нас і перед серйозними викликами. Як плекати національну безпеку держави та водночас зберігати право людей на приватний простір (зокрема, й цифровий)? Якій категорії громадян доцільно обмежувати анонімність в мережі? Чи можна і чи потрібно контролювати цілі анонімні спільноти?

Нумо розберімось з термінологією. Анонімність (від грецького ἀνωνυμία – без імені) – це унікальний психологічний досвід, в основі якого лежить ідея про те, що за певних обставин людина може «вимкнути» свою особистість і діяти в повній таємниці. Щось на кшталт мантії-невидимки у Гаррі Поттера.

Анонімність як досвід ставить нас перед певною дилемою. З одного боку, ми потребуємо публічної особистості, аби орієнтуватись в соціумі, в родині, поміж колег, друзів та однолітків. З іншого боку, нам необхідне і «приватне Я» – внутрішній простір, де ми вільні від зовнішнього впливу і залишаємось сам на сам зі своєю психікою.

Наша ідентичність формується обома елементами, тож людині потрібні обидві опції.

Тепер спробуємо вплести досвід анонімності в онлайн-контекст. Найперше, розрізняймо «Інтернет» та «мережу» як два різних поняття. Інтернет – це система об’єднаних комп’ютерних мереж, а от мережа (WWW, або всесвітня павутина) – це розподілена система, яка дозволяє різним комп’ютерам отримувати доступ до файлів одне одного. Коротко кажучи, Інтернет – це про мережу мереж, а WWW – це про збір інформації, доступної в Інтернеті.

Огляд ринку даркнету за 2017 рік.

Найкраще цю дихотомію ілюструє феномен даркнету – приватної мережі, яка не перетинається з класичним Інтернетом. Водночас вона не менш активна, ніж «білий» Інтернет – там багато чого відбувається багато, починаючи від комерції й закінчуючи спілкуванням. Як і у звичайному Інтернеті, в даркнеті повно шахраїв та злочинців, що породжує чергову дилему:

Чи мусите ви чутися злочинцем, якщо сидите у даркнеті?

Як бачимо, поняття мережі та Інтернету є набагато складнішими, аніж ми намагаємося їх подати. Це впливає і на наші роздуми про анонімність: людина має право на анонімність взагалі, чи лише у якійсь конкретній соцмережі/застосунку/павутині?

Приватне і не дуже

Ми вже перерахували достатньо тез, аби зрозуміти, що питання анонімності набуває рис дискусії про відкрите і приховане, а не простих рішень. Дослідники сходяться на тому, що людині потрібне право власноруч обирати ступінь приватності чи публічності своєї онлайн-діяльності. Цього майже не навчають у школах і про це не пишуть в підручниках, а дарма. Люди починають власноруч анонімізувати свою присутність, часто не розуміючи наслідків.

Найпоказовіший приклад – VPN. Користуючись цим сервісом, ви справді станете «трохи анонімніші». З іншого боку, за цю анонімність ви будете сплачувати не лише швидкістю з’єднання, але й безпекою. Віруси, якими кишать безкоштовні VPN-сервіси, спокійно будуть майнити біткоїни з вашого комп’ютера або користуватимуться ним як «маскуванням» для махінацій. Утім, інтернет-злочинці рано чи пізно все ж стають «клієнтами» кіберполіції – це лише питання часу.

Кількість масивних втрат даних у США з 2005 по 2019 роки.

Перцю до ситуації з анонімністю сьогодні додає повсюдна цифровізація наших міст. Розраховуючись карткою, прикріплюючи геолокацію в пості, або просто шукаючи місце на Google Maps – ви вже повідомляєте про себе багацько інформації. З іншого боку, ця інформація полегшує життя всім навколо: ви ж читали наш матеріал про гугл-мапи?

Бачимо, що і на це питання немає однозначної відповіді. А отже, ми переходимо до третьої складової нашого дослідження анонімності – самих даних.

Бізнес на приватних даних

Саме так: на процесі збору та аналізу інформації про вашу поведінку в мережі заробляються мільярди доларів, левова частка яких належить рекламній індустрії. Коли ви відвідуєте будь-який сайт – наприклад Tokar.ua – про вас знаємо не лише ми, але й «прикріплений» у сайті код гугл-аналітики, який допомагає нам краще розуміти власну аудиторію. Утім, існують аналоги гугл-аналітики, які збирають ваші дані та торгують ними з іншими компаніями – такий ланцюжок майже неможливо відстежити.

Та що мається на увазі під «приватними даними»? Певно ж, що нікого не цікавить номер вашого паспорту. А от історія пошукових запитів, улюблені сайти, хобі та сума щомісячних витрат – ще б пак. Звісно, CVV вашої картки є ласим шматочком для шахраїв, проте фокус гігантських корпорацій на кшталт Google чи Facebook спрямовано на ваш загальний профіль. За кого ви голосували? Куди витрачаєте гроші? Які новини читаєте? Яким блогерам довіряєте?

Найбільша проблема з анонімністю в тому, що ми до кінця не знаємо, де всі ці дані зберігаються. Їх колекціонують різні сервіси різного ступеню сумнівності. Зазвичай правда виявляється лише в разі чергового витоку інформації.

У підсумку

Все вищесказане дає нам розуміння загальної картини анонімності в мережі та складності цього питання. З одного боку, повноцінна анонімність майже неможлива, а з іншого – маємо багато підстав вимагати її. Хай там як, це питання неможливо вирішити одноразовою акцією, проте можна підняти рівень дискусії до законодавчого.

Коли держава забуває про створення власних інституцій – люди починають створювати паралельні. Якщо підприємців не може захистити держапарат – це залюбки зробить кримінал. Якщо про кібербезпеку та право на анонімність своїх громадян не подбає ваш уряд – це обов’язково зробить уряд іншої країни, граючи у свою гру.

Ми вступаємо до епохи, коли питання анонімності, кібербезпеки та захисту інформації слід регулювати на державному рівні. Один зі шляхів досягнення цієї мети – боротьба за прозорість діяльності тих, хто збирає і перепродає приватні дані. На щастя, цей напрямок стрімко розвивається: найближчими роками ми побачимо дедалі більше новин про «зливи» персональних даних і чергові судові процеси.

Запис Анонімність в мережі: реальність та міфи, Tokar.ua.



Читайте також

У ВООЗ заявили, що через прискорення пандемії коронавірусу деяким країнам може знову знадобитися локдаун

Земфіра захворіла на коронавірус

Божий знак вберіг жінку від аборту, сльози навертаються: "Не треба, матусю!"


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут