Додати новину
Sponsored
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020
123
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Українські новини |

Марія М’якота та її друзі-волонтери спільною працею запалили полум’я любові до України – Олег Володарський

Марія М’якота та її друзі-волонтери спільною працею запалили полум’я любові до України – Олег Володарський

 

Молитва подяки за отримані ласки

Господи Святий, Отче Всемогутній, Предвічний Боже, від Якого походить всякий дар довершений і всяке правдиве добро! Дякую Тобі за всі Твої добродійства, яких так багато подарував Ти мені, грішному, недосконалому і недостойному, та сердечно молюся до Тебе: позаяк тепер Ти милостиво вислухав мої молитви і виявив до мене Свою доброту, ласку і любов, так і назавжди виконуй мої добрі прохання і виявляй через мене велику Милість Твою до мого оточення та інших людей. Бо Ти – Щедрий і Чоловіколюбний Бог є, і я Тобі славу возсилаю – Отцю, і Сину, і Святому Духові, сьогодні, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Голова Заставнівської Волонтерської Сотні М’якота Марія Василівна

«Сотні кілограм м’яса, риби, овочів, близько тисячі хлібин та багато іншого сьогодні відправили на передову. Напередодні Дня Незалежності волонтери з міста Заставна відправили бійцям свій 20 ювілейний вантаж. Ювілейну відправку в зону АТО волонтери приурочили до головного дня країни. Продуктів харчування вдалось зібрати більше ніж очікували, тому везтимуть кількома вантажними автомобілями.

Марія М’якота – представник благодійної організації «Буковина українському війську», «Заставнівська волонтерська сотня»: «Ми замастили дуже багато печей. Готували цілодобово, витягували, клали інше і замащували знову величезні печі. Зарізали свиней на 700 кілограм, бика, риби на 300 кілограм. Також пекарня села Кадубівці напекли дуже велику кількість хліба та солодощів».

Всього більш як 30 страв. До збору долучались всі, кажуть волонтери, підприємці, пересічні мешканці, меценати. Зібрати необхідні кошти на таку вражаючу кількість допомоги вдалося і завдяки благодійному концерту, що напередодні відбувся в місті. Крім м’яса та ковбаси, бійці просили ще дещо. «Просили вони одну страву, яку ми зробили вперше, – червоного буряка. Ми закрили в банки близько 200 кілограм буряка для борщу».

Джерело: http://mtrk.com.ua/news/29842-pro-bukovynsku-shchedrist-patriotyzm-ta-viru-v-peremohu.html

Маріє Василівно, можна я напишу Вам листа? Як в дитинстві, коли відправлений на літо в село до бабусі, недолуго намагаєшся розписати мамі все, що з тобою відбулося за тиждень. Це було більше 40-ка років тому. Ще у 80-ті. Зараз 2020-й за вікном. Та те відчуття туги за материнським, ніжним, домашнім пам’ятається мені й досі.

Відлуння саме цього відчуття дому огорнуло мене, коли я завітав в Заставну до гостинного дому. Він вже давно став осередком Заставнинської Волонтерської сотні. Маленьке містечко увібрало в себе неймовірну ніжну любов до своєї Батьківщини і, зібравшись докупи, усі – від маленьких школяриків і їхніх батьків, до депутатів, підприємців і пенсіонерів – почали своїми працьовитими ручками допомагати тим, хто мужньо боронить нашу державу. І було в цьому справжнє диво, Маріє Василівно. Неосяжне жовто-синє диво.

В очах усіх – від наймолодших до наймудріших членів цієї неймовірної волонтерської родини – палала Божа іскра любові до Батьківщини. І не було на цих велелюдних шумних зустрічах красивих суконь, взуття на підборах та краваток. Були лише чесні, віддані очі і з любов’ю приготовані пригощення для тих, хто знаходиться далеко від власних домівок, щоб ворог не прийшов в домівки кожного українця. А під час такої божої, натхненної роботи чийсь голос почав наспівувати рідні, знайомі до болю пісні. І до одного голосу приєднувалося багато і от вже простір наповнювався милозвучною музикою любові до українства.

І це було молитвою, Маріє Василівно. Такі миті безцінні. Як безцінні і ті люди, котрих Ви запросили на зйомки у «Сповіді». Вони самі не розуміли, наскільки важливий кожен з них. Як потрібно Нації знати про кожен діамант, кожну людину, котра серцем і працею любить свою країну.

Я майже не зміг знайти фотографій, на котрих Ви була б одна. Поруч із Вами завжди жовто-сині, добрі, рідні. Дивлюсь на ці світлини і відчуваю пульс людських сердець, в котрих Ви спільною працею запалили полум’я любові до України.

А можна я через Вас напишу всім тим, хто поруч з Вами, поруч з Україною? Можна вклонюся їм і подякую від усього українського серця? Моє рідне місто, моя столиця кудись невпинно бігла і не помічала, як щоденна метушня огортає її павутинням байдужості та цинізму. Людям важко залишатися людьми. Їх втомлює людяність. Їм набагато простіше забути про те, що в країні іде війна. Як же боляче це бачити і розуміти!

Наше жовто-синє суспільство повинно нарешті стати ГРОМАДЯНСЬКИМ. Кожен з нас повинен знати, як навертаються сльози від того, що у воїнів, котрі щодня перебувають під ворожим обстрілом, рука не підіймається відкривати ті пакунки, котрі дарують їм відчуття ДОМУ. Вони не бояться смерті. Вони бояться лише одного – втратити Україну. Саме тому ми маємо пам’ятати, що кожен з нас – це Україна. І на кожному з нас відповідальність перед нашими воїнами, котрі боронять нас на передовій за те, що відбувається тут, в тилу.

Я побував у казці. Відчув себе як тоді, коли мама приїжджала за мною до дитячого табору, а я щодуху біг до неї, прагнучи відчути на собі лагідні та рідні обійми, котрі дарують стільки ніжності і тепла рідного дому. І там, у Вашому домі, я відчув, що Вашої материнської любові вистачає на всіх і Ви щедро ділитеся нею з кожним. Саме тому смаколики, зроблені Вашими руками, дарують стільки тепла нашим воїнам. Адже основний інгредієнт будь-якої страви – любов.

Господи, допоможи Україні! Нам вкрай необхідно повернути довіру один до одного. Просту довіру, коли на площі, взявшись за руки, ми будемо сміливо дивитися в очі одне одному і всі разом молитися за Батьківщину. От тоді і почнеться Україна. І завдяки Вам в Заставній є така «площа» в якій ті, в кому палає українство, усвідомлюють силу нашого українського братерства. Дозвольте я напишу Вам в листі саме про це?

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми голова Заставнівської Волонтерської Сотні М’якота Марія Василівна



Читайте також

"Залякали колапсом економіки" - Погребинський про Зеленського і ринок землі

Єрмак запевнив "слуг", що його брат теж ходить на допити

У Києві запрацювали бригади, які тестують людей на COVID-19 вдома


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут