Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020
123
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Українські новини |

Ефект гречки: як ми самі себе руйнуємо в кризу і як з цим боротися

Андрей Степанов Forbes ContributorАнна Карабаш Forbes Contributor

Чому розумні люди поводяться нелогічно? Купують гречку і туалетний папір, постять фейкові новини, бомбардують один одного спамом, здійснюють інші безглузді вчинки. Механізми, які задіює мозок в турбулентних ситуаціях, дуже особливі – вони не схожі на ті, за якими він поводиться в стабільніші часи.

Говорячи про «ефект гречки», розпочнемо з менш емоційно заряджених прикладів. Якщо ви випадково доторкнетеся до гарячої пательні, то встигаєте відсмикнути руку ще до того, як усвідомите що ж вами сталося. Така реакція на небезпеку опіку прошита на рівні рефлексів еволюційно. І в цьому випадку класно працює. Але коли зимою ви, опинившись на слизькій дорозі, різко гальмуєте і розумієте, що автівка почала ковзати, той же механізм не дозволяє вам прибрати ногу з гальмівної педалі, хоч це потрібно зробити для відновлення зчеплення коліс з дорогою. «Швидкість занадто велика, є небезпека зіткнення, значить слід її знизити, а для цього треба тиснути на гальма, адже майже завжди це спрацьовувало, значить спрацює і зараз». Що допомагає нам врятуватися у цій ситуації? Правильно – АВS, автоматична електронна система, яка запобігає блокуванню коліс і втраті керованості автомобіля при різкому гальмуванні. 

І ось тут починається найцікавіше: є гоночні автомобілі, на яких заборонено регламентом змагань встановлювати подібні системи-помічники. Вся відповідальність за управління гальмівною педаллю покладається на пілота гоночного боліда. Гадаєте, вони просто не тиснуть на гальма? Тиснуть. Але цьому треба спеціально вчитися і тривалий час, при цьому регулярно вилітаючи за межі траси. Пілоти вчаться імітувати роботу антиблокувальної системи гальм своєю власною ногою, тиснучи на гальма і через частку секунди знову відпускаючи їх.

Останні тижні роль водія-початківця за кермом гоночного боліда без ABS, котрого раз за разом викидає на узбіччя, опановує багато хто з нас. Ми – ті, хто попри наукові ступені, математичний склад розуму, досвід кризового керуючого великого банку, постимо фейк-ньюс, займаємося тривожною диванною аналітикою, спамимо робочі чати мемами про «Zewa купила Apple». А якщо не ми, то хто тоді під вечір змітає гречку та інші крупи з полиць усіх супермаркетів? З ранку їх знову підвозять. Ті, хто може собі дозволити щось крутіше гречки, чинять відповідно до статусу. Ось днями в The Moscow Times розповіли про російського мільярдера: він про всяк випадок терміново обладнує домашню клініку з апаратами ШВЛ, які приватним особам не продаються.

Який з трьох центрів мозку працює у цей момент?

Знаєте, що діється в голові пілота гоночного боліда, який вчиться імітувати автоматичну антиблокувальну систему власною ногою? Він долає рефлекс, прошитий в рептильному мозку, і раз за разом, вилітаючи з навчальної траси, вчиться долати владу емоцій, що народжуються в лімбічній системі. Усі ці чудесні можливості дарує нам неокортекс.

В 1990 році американський нейрофізіолог Пол МакЛін у своїй книзі «Троїстий мозок в еволюції: роль в палеоцеребральних функціях» описав «модель троїстого мозку», над якою працював в 60-і роки ХХ століття. Він виокремив в мозку людини три центри психічної активності, кожен з яких по-своєму реагує на події.

Перший мозок – рептильний. Він вже був у древніх рептилій, звідки й його назва. Він відповідає за базові функції, необхідні для виживання: інстинкти, прагнення до задоволення основних потреб (їжа, розмноження, самозбереження і захист тощо). За різними оцінками йому понад 100 мільйонів років.

Другий центр – лімбічний, або емоційний; він же «мозок ссавців». Останню назву отримав за те, що є у представників цього класу тварин. Спрощуючи, він відповідає за емоції, соціальні стосунки. Для нас важливо те, що він прагне миттєвого задоволення і не особливо полюбляє напружуватися. Так, всі наші лінощі сховані саме отут.

Третій центр – неокортекс, префронтальна кора або «мозок людини». Він відповідає за мислення, мову, сенсорне сприйняття, інтелектуальний розвиток, самосвідомість, інтелект. Завдяки йому ми можемо думати не лише про поточний момент, але й про майбутнє, зрештою, саме він гордовито іменує нас «людиною розумною». Це молода надбудова – неокортексу 2 мільйони років, а, можливо, й менше.

Три центри психіки, як бачимо, мають різне призначення. «Мозок людини» займається питаннями сенсів, цілей і пояснень ситуації. «мозок ссавця» - емоційним ставленням, азартом, гнівом чи любов'ю, а «рептильний мозок» ‒ питаннями виживання та продовження роду.

Неокортекс: добре тренується, але різко втомлюється

Отже, на прикладі з гальмуванням пілота боліда можна сказати: ми здатні долати прошиті в нас «директиви». Схожим способом ми це робимо, коли вперше стрибаємо з парашутом – абсолютно самовбивче з точок зору інших відділень мозку дійство.

Але тут є один нюанс: як розповідає в своїй книзі «Мозок. Інструкція застосування» Девід Рок, неокортекс дуже швидко витрачає ресурси. Сконцентрувавшись і навіть прийнявши одне дуже складне рішення, для чого вам, певно, довелося проаналізувати якусь інформацію і зробити вибір на користь одного з варіантів, ви можете витратити увесь наявний на цей момент обсяг енергії. І на наступне рішення чи сутичку з лімбічною системою, яка буде схиляти вас до миттєвих радощів, ресурсів просто не стачить.

Це має такий вигляд: припустимо, менеджер 2-3 години витратив на складне завдання – а зараз їх кількість у керуючих бізнесом чи проєктами зашкалює. І ось йому хтось каже: «Там полиці порожні в магазині». І щось всередині перехоплює управління, і людина починає думати: «Можливо, реально треба бігти за гречкою і туалетним папером?». Це сіла батарейка в неокортекса.

Якщо хочете дізнатися, на чому працюють ці батарейки, ‒ на глюкозі. Не дивуйтеся, коли вам у момент стресу забажається з'їсти плитку шоколаду. Погана новина – на вашу вагу і склад крові мозку абсолютно наплювати до тих пір, доки це не стане очевидною загрозою з боку холестерину чи діабету. Тому в момент, коли «згоряє запобіжник» в голові, нехай це буде не цілою шоколадкою, а, припустимо, шматочком банана – там також чимало солодкого, цукор надійде у кров швидко. Але після банана, за іронією долі, саме й час рушати варити гречку: замість швидких вуглеводнів розумніше вживати повільні. Інша справа, що потрібно трохи гречки, а не річний запас.

Нехай, посмакували ви правильною гречкою, засолодивши душу бананом. Але знову «заістерив» курс карбованця, упала ціна на нафту, президент обнулився, надійшли нові цифри щодо коронавірусу в Італії та Іспанії, і знову «бомбонуло». Але мозок продовжує займатися саморегуляцією! Він полюбляє смішне, йому подобається несподівана інформація – це дає дофамін. Тому наразі так багато нових мемів. Тут найраціональніші забувають про цифровий етикет – це надбудова неокортекса, а він у нас, як ми пам'ятаємо, перегрівся. І ось ми вже спамимо один одного мемами, нарощуючи загальну нервовість.

І отак по колу: адже наразі новиновий потік дуже специфічний – на минулому тижні були дні, коли ми щогодини отримували вторинне пошкодження: погані новини сипалися каскадом, і тільки-но нам вдавалося адаптуватися до одного «жаху», як надходив наступний.

Мозок полюбляє визначеність, але її немає і ніколи не було

Мозок лінивий у гарному сенсі цього слова: скрізь, де існують якісь патерни і шаблони, він прагне їх ідентифікувати з тим, щоб напрацювати стандартні алгоритми дій для подібних умов і не витрачати надарем енергію на роботу префронтальної кори. Як ми казали, прийняття рішення дається їй важкувато. Вона поки що молода і ще не вміє економно витрачати енергію на відміну від рептильного мозку.

Коли «з'їжджає з глузду» неокортекс? Коли стає вищим і  очевиднішим відсоток ентропії. В часи хаосу. І від цього «збою системи» ніхто не захищений – дурниці роблять навіть найрозумніші та найавторитетніші. Ентропія простою мовою – це рівень складності або хаотичності системи: чим менше елементи системи підвладні якомусь порядку, тим вища ентропія. Неспроста відоме китайське прокляття свідчить: «Щоб ти жив в епоху перемін!». Як ви могли помітити, стабільність – це щось доволі ефемерне. Постійно щось трапляється і ось вже закон зростання ентропії або так званий фізичний зміст другого закону термодинаміки, відкритий Рудольфом Клаузіусом, перекочував на побутовий рівень.

Передбачаємо контраргумент – в Росії кожні сім років страшенна криза, невже ми не навчилися спокійно до цього ставитися? Але сім років – гігантський термін, якщо ми переживали минулі кризи на «рептильно-лімбічному» рівні і не зробили системних висновків, то все забулося.

Як повернути дію неокортексу: швидкі поради

В умовах інформаційного бомбардування краще, що можна зробити – частіше ставити себе на паузу. Цьому слід навчитися до того, як розпочати віяльну розсилку за записничком PDF-файлу з черговою «аналітикою епідемії», яку у стані рептильної паніки зібрав вам знайомий девелопер, спеціаліст не з вірусології, а швидше – з квадратних метрів.

Чому слід себе економити? Тому, що крім блокування неокортекса, каскадом реагує і гормональна система. «Запускається зачароване коло, - говорить програмний директор Forbes Ontology і психотерапевт Сергій Насібян. – Паніка – це викиди адреналіну і кортизолу. Кожний стрес триває хвилини, але потому тілу потрібно до 8 годин, щоб нормалізуватися. Затяжний стрес призводить до того, що падає імунітет, а це саме те, що найменше потрібне в часи епідемій – ми стаємо мішенями для вірусів».

Але як вимкнутися? Якщо ви не можете зовсім вийти з новинового потоку, зробіть звичкою щодня гуляти годину без телефону – неокортексу для реабілітації дуже потрібне свіже повітря. У кожної людини, навіть у матері з немовлям і керівника мільярдного бізнесу точно має знайтися така година. Якщо ви на самоізоляції – відчиніть вікно і підключіться до зарядки чи медитації в Zoom, тим більше що десятки йога- і фітнес-студій перейшли на онлайн і вибір надзвичайно великий.

Лайфхаки Леоніда Кроля

«Сучасні люди звикли до психологічного комфорту і послуговуються багатьма «корками тривоги», які фактично не допомагають, а лише заважають адаптації до невизначеності, ‒ говорить психотерапевт і бізнес-тренер Леонід Кроль. – Екзистенціальна тривога з приводу світової пандемії невідомого вірусу – той випадок, коли «місцевий наркоз» у вигляді мемів і перепостів не допоможе, а лише зашкодить». Що допоможе, крім прогулянки і зарядки? Ось його рекомендації:

Не слід:

-         Безкінечно пережовувати тривогу: читати усі статті про коронавірус, витрачати на це багато часу, подовгу обговорювати події. Обмежте час, який ви присвячуєте цій темі, і витрачайте його лише на коментарі з авторитетних джерел, а не на емоційні свідчення.

-         Шельмувати і звинувачувати кого би то не було (уряди, народи) сміятися над «тупими панікерами» чи «масами, які скуповують гречку», впадати в апокаліптичне жахіття. Ці автоматичні реакції варто відслідковувати – вони не допомагають, а погіршують психічний стан і загальну атмосферу навколо.

Слід:

-         Визначити для себе перелік дій щодо зміни стилю життя. Це не так просто здійснити в країнах, де кожному надана свобода реагування на дійсність. Знайдіть відповіді на запитання: 1) наскільки великою є небезпека особисто для мене? 2) яку міру соціальної відповідальності я можу собі дозволити, щоб захистити від інфекції уразливі групи? Дійти, виходячи з відповідей.

-         Дистанціюйтеся від «колективного несвідомого». Люди в соцмережах перебувають на різних етапах визнання проблеми – від заперечення до паніки. Крайнощі однаково непродуктивні, а ось спокійне сприйняття ситуації діє на психіку цілюще. Намагайтеся дійти до цієї точки і залишитися на ній.

-         Згадати і усвідомити «катастрофічний» досвід – власний і ваших бабусь та родичів. Нерідко відчуття сильної тривоги, паніки бере початок у минулих травмах – особистих і сімейних. Можливо, ви зрозумієте, що вас вабить скуповування продуктів через голодне минуле бабусі, а сьогодні для цього немає особливих підстав.

-         Підтримувати себе та інших. Гарно допомагають подолати тривоги «повільні» заняття, зокрема, пов'язані з дрібною моторикою і впорядкуванням, а також творчість і спілкування з дітьми, домашніми тваринами.

Антикрихкість: як стати кращим, коли все навколо валиться

Як радить нам доктор філософії Нассім Талеб у своїй книзі «Антикрихкість. Як добути вигоду з хаосу»: «У світі, де панує невизначеність, не можна бажати більшого, ніж бути антикрихким, тобто вміти у зіткненні з хаосом життя не просто залишатися неушкодженим, але й ставати кращим, еволюціонувати, розвиватися». Він наводить приклад з давньогрецьким птахом Феніксом – зразок «невразливого», що згоряє і з попелу відроджується. На противагу йому – приклад «антикрихкого» - давньогрецької Гідри, якій відрубують голову, а на її місці виростають дві. В руському фольклорі є аналог – Змій Горинич.

Свіжих прикладів таких «зміїв-гориничів» вже маємо вдосталь, той же Євгеній Чичваркін повністю зняв у своєму лондонському ресторані націнку на алкоголь і сказав, що ви можете смакувати кращими винами, дешевшими, ніж в магазинах, при цьому столики стоять на відстані два метри один від одного, все продезинфіковано. Він заробить собі ще трохи соціального капіталу і не зупинить кеш-флоу. Ресторани Lucky Izikaya та Eva, де мирного часу стіл на п'ятницю треба булло бронювати за декілька днів, швидко домовилися з «Яндекс-Лавкою» і стали доставляти готові страви додому. 

І ще – наразі саме той час кинути «валізу без ручки». «У кризі 2008 року я втратив все саме на паніці. – каже Сергій Насібян. – Я чіплявся, перекредитовувався, заходив у ще глибший мінус. У підсумку розплатився з боргами лише в 2013 році. Наступна криза в 2014 році проходила інакше – подумав так: «Криза? Прекрасно, все зачиняємо». Це чудовий привід розпочати щось інше. Будь-яка криза – економічна, суспільна – це соціальний ліфт. Справді, у кризу відбувається кардинальна зміна еліт, але валиться не у всіх, а у тих, хто надто запанікував і робив помилку за помилкою».

«Замість курсів з кратного зростання чи реорганізації бізнесу в онлайн краще почитайте давньогрецькі міфи з точки зору патернів поведінки, ‒ розмірковує Гор Нахапетян, почесний професор бізнес-практики МШУ «Сколково» і співзасновник проєкту Sensemakers. ‒ Те, що ви робите – це не сізіфова праця? Чи не слід подивитися на себе з точки зору нарцисизму?». І також говорить, що важливо не оминути увагою свій «тандем» ‒ кризи приходять і відходять, а ваш ресурс залежить, зокрема, від того, чи збережете ви стосунки зі своїм партнером – він вважає, що будь-яка команда, чи то бізнес, чи сім'я, тримається на тандемі, це ніколи не буває заслугою однієї людини.

Нассім Талеб запевняє нас в тому, що стикаючись зі стресом, можна вмикати механізм змін у кращий бік. Так, вони будуть чіплятися за старе, знайти роботу, перевести оффлайн-бізнес в онлайн – фактично робити те саме, що робили завжди. Панічні спроби всіх бізнесів негайно перейти в онлайн – у багатьох випадках є надто крихкою позицією, якщо ви, звісно, не доставка або стрімінговий сервіс для кіно та серіалів. «Антикрихка» стратегія: це коли ресторан, орієнтований на органічне меню, стає дрібнішим сімейним бізнесом, переїздить на ферму і починає вирощувати продукти – заодно власники стануть більше часу бувати на природі, бути з сім'єю.

Клуб персонального розвитку з сьогоднішнього дня розпочинає безкоштовний антикризовий онлайн-марафон, що триватиме 21 день. Щовечора в прямому ефірі ми разом будемо проходити всі етапи еволюції добровільної самоізоляції – від спротиву «ув'язненню» до його сприйняття і виявлення глибинних сенсів. У розкладі – психологи, експерти з різноманітних практик саморозвитку: тренер гральних технологій Вадим Демчог, експерт з нейролінгвістичного програмування і психотерапевт Олексій Ситніков, спеціаліст з емоційного інтелекту Леонід Кроль, експерт з лідерства, професор INSEAD і консультант Ward Howell Сергій Сиротенко, засновники проєкту Sensemakers Гор Нахапетян і Оксана Разумова та багато інших. Підписуйтеся на екаунт проєкту в Інстаграм і зустрінемося сьогодні в ефірі о 20.00, марафон стартує з програмним директором  клубу і консультантом серіалу «Тригер» Сергієм Насібяном.



Читайте також

"Ганебно і гротескно": у розпал пандемії коронавірусу голівудський мільярдер ізолювався від світу на своїй суперяхті

"Голос країни-10": NK заінтригувала глядачів виступами підопічних у "нокаутах"

Cirque du Soleil безкоштовно покаже свій виступ у Мережі, аби потішити людей на карантині


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут