Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015
Жовтень 2015
Листопад 2015
Грудень 2015
Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017
Лютий 2017
Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017
Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020
Українські новини |

10 цифр, що характеризують економіку України 2019 року

Експерти неурядової аналітичної організації Growford Institute підбили економічні підсумки року для України, виклавши їх у 10 тезах, які відображають стан української економіки 2019 року. Аналітики наголосили, що ревальвація гривні призвела до дефіциту бюджету, а недоступність кредитів для бізнесу створює загальну загрозу для економічного зростання.

Ці цифри, на думку експертів, є важливими для розуміння якості проведення державою економічної, монетарної, бюджетної політики, а також управління державним боргом та актуальними для країни ризиками .

***

19%

Це показник ревальвації гривні до долара США протягом 2019 року (станом на 24 грудня). Згідно з даними відкритих джерел, гривня продемонструвала найвищий темп ревальвації у світі. Це мало низку негативних наслідків для економіки. З одного боку, ревальвація гривні призвела до уповільнення річних темпів споживчої інфляції з 9,8% у грудні 2018 року до 5,1% у листопаді 2019 року. Проте з іншого – значно погіршила фінансовий стан експортерів (відомо, що ревальвація зменшує доходи експортерів у гривневому вимірі), поглибила дефіцит торговельного балансу та стала однією з причин недовиконання дохідної частини бюджету.

Ревальвація гривні не мала реального підґрунтя, адже не було зростання конкурентоспроможності економіки, а відбулася передусім як результат припливу іноземного спекулятивного капіталу на ринок ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики, - ред.), спровокованого високими відсотковими ставками.

56 млрд грн

Саме стільки недобрав державний бюджет планових доходів за січень-листопад 2019 року. Згідно з даними Держказначейства, відсоток виконання доходів бюджету становив 94,1% до плану на цей період, що стало найгіршим показником після кризи 2008-2009 рр.

Реагуючи на гостру нестачу бюджетних коштів, прем'єр-міністр 17 грудня доручив Мінфіну і Казначейству припинити автоматичне проведення платежів та реєстрацію бюджетних зобов’язань за незахищеними статтями, що означало повернення до практики ручного управління бюджетом, успадкованої з 1990-х рр. Унаслідок такого рішення планових сум фінансування не отримають Державний фонд регіонального розвитку, Державне агентство автомобільних доріг та більшість головних розпорядників коштів у частині капітальних видатків бюджету та видатків на використання товарів і послуг.

Недовиконання дохідної частини бюджету було спричинено дією загально-економічних та управлінських факторів. Серед них – деіндустріалізація економіки та збільшення у структурі ВВП частки галузей з низьким податковим коефіцієнтом, номінальна ревальвація гривні і зменшення надходжень від імпортного ПДВ і мита, збільшення тіньового обігу підакцизних товарів, подальше зниження ефективності роботи митних і податкових органів у поточному році.

8,2% річних

Реальна відсоткова ставка за гривневими ОВДП, які розміщував Мінфін у IV кварталі 2019 року. Це стало абсолютним рекордом серед країн з ринками, що формуються. Найближчими сусідами України у рейтингу найдорожчих позичальників є Уганда та Єгипет з реальною дохідністю 6,5% і 5,9% річних. Водночас третина країн з ринками, що формуються, мають від'ємні реальні відсоткові ставки за державними облігаціями. В Україні номінальна відсоткова ставка за гривневими ОВДП знизилася з 18,9% у І кварталі до 13,4% у IV кварталі 2019 року.

Однак під'єднання України до системи Clearstream (що полегшує придбання і зменшує трансакційні витрати іноземних інвесторів з українськими ОВДП) та уповільнення темпів інфляції дозволяли Мінфіну радикальніше знизити відсоткові ставки, однак, цього не було зроблено. Тому видатки бюджету на виплату відсотків за внутрішнім боргом у 2019 року сягнуть близько 88 млрд грн. Для порівняння: 2018 року такі видатки становили 75 млрд грн, а 2017 року – 73 млрд грн.

115,5 млрд грн

Такий обсяг ОВДП у власності нерезидентів (за сумою основного боргу, станом на 21 грудня). З початку 2019 р. вкладення нерезидентів у державні облігації безпрецедентно зросли більш ніж у вісімнадцятеро або на 109,1 млрд грн. За цей період частка портфелю нерезидентів у загальному обсязі ОВДП збільшилась з 0,8% до 14,2%.

Проте, якщо із загального обсягу облігацій (815,9 млрд грн) вилучити портфель НБУ (337,1 млрд грн), а також ОВДП, що були внесені державою в капітал державних банків протягом 2016-2017 рр., за винятком придбаних НБУ, (164,8 млрд грн), то з’ясується, що обсяг «ринкових» ОВДП становить лише 314,1 млрд грн, зокрема у портфелі банків – 163,4 млрд грн. У такому разі частка нерезидентів становитиме вже 36,8%, що свідчить про високий ризик боргової політики держави. Така частка нерезидентів в структурі державного боргу створює загрозу раптового відпливу спекулятивного капіталу та різкого обвалу валютного курсу гривні.

Інфографіка Growford Institute, натисніть для збільшення

92,9 млрд грн

Рекордний обсяг залучення грошей банків на депозитні сертифікати НБУ за один день. Це сталося 13 грудня. Національний банк, створивши штучний безризиковий високодохідний інструмент для банків – депозитні сертифікати НБУ, проценти за яким сплачуються так званим коштом друкарського верстата, тобто емісії грошей – спровокував колапс кредитування реального виробництва через масштабний «ефект витіснення». Замість кредитування реального виробництва банки розміщують кошти у вигідні для них депозитні сертифікати НБУ та облігації державної позики.

З початку року (станом на 23 грудня) сукупний обсяг залучення грошей на депозитні сертифікати НБУ перевищив 4,8 трлн грн, тобто більше, ніж обсяг ВВП. Така політика НБУ продовжується протягом п’яти останніх років з погіршенням динаміки: 2019-го обсяг залучення грошей на депозитні сертифікати НБУ вже на 72% перевищив відповідний показник 2018 року. Залишки мобілізованих коштів цьогоріч у грудні перетнули позначку 100 млрд грн.

Обсяг виплачених банкам відсотків за депозитними сертифікатами НБУ за рахунок емісії протягом останніх п’яти років вже сягнув понад 40 млрд. грн, що є неефективним витрачанням державних грошей. Для порівняння – це майже у 2,5 рази більше, ніж річні видатки зведеного бюджету на поліклініки, амбулаторії та швидку допомогу

59 млрд грн

Таким був прибуток банків за 11 місяців 2019 року, що майже втричі перевищує відповідне значення 2018-го (20 млрд грн) і є найвищим показником за всю історію банківської системи України. Доходи банків становили 222,1 млрд грн, порівняно з попереднім роком вони зросли на 23,1%. Водночас витрати були 163,1 млрд грн і вони зросли лише на 1,6%.

Політика високих процентних ставок НБУ, яка гальмує економічне зростання, є цілком прийнятною для банків, оскільки дозволяє отримувати безпрецедентні прибутки (від вкладень в ОВДП і депозитні сертифікати, надання споживчих кредитів, прихованих комісій, торгівлі валютою тощо) на тлі скорочення кредитування реального сектору економіки. За підсумками січня-листопада 2019 року залишки за кредитами в корпоративний сектор у національній валюті скоротилися на 4,4% (у річному вимірі – на 6,4%), в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 4,8% (за поточний рік – на 9%).

21%

Співвідношення кредитів у корпоративний сектор до ВВП. 2019 рік став п’ятим поспіль роком зниження рівня проникнення кредитів в економіку: 2014-го цей показник становив 48%, а в 2018-го –24%. Враховуючи те, що 54% кредитів корпораціям класифіковані як непрацюючі, співвідношення живих кредитів бізнесу до ВВП не перевищує й 10%. Така недоступність кредитів для бізнесу містить загрозу для перспектив економічного зростання.

7,5%

Таким було падіння промислового виробництва у листопаді 2019 року у співвідношенні до листопада 2018 року. Зростання було лише протягом трьох весняних місяців. Загалом за січень-листопад 2019-го, порівняно з відповідним періодом минулого року, скорочення промислового виробництва становило 1,2%. Тобто відбувається деіндустріалізація української економіки.

Основними причинами таких процесів є: недоступність довготермінового позичкового фінансування для масштабних проектів у промисловості, низька якість виробничої інфраструктури і транспортних послуг для підприємств, занепад сфери досліджень і розробок, масштабна трудова міграція, поганий інвестиційний клімат та низька привабливість України для міжнародних стратегічних інвесторів на тлі фактичної відсутності промислової політики держави. Цьогоріч негативний вплив вищезазначених ґрунтовних факторів був підсилений ревальвацією гривні та погіршенням зовнішньої кон’юнктури на деяких сировинних ринках, зокрема для металургії.

4,5%

Такий показник зниження цін виробників промислової продукції у листопаді 2019 року до листопада 2018 року. Тобто ціни увійшли у зону гострої дефляції, що є ризиком подальшого спаду промислового виробництва. В умовах погіршення цінової кон’юнктури на зовнішніх сировинних ринках і скорочення промислового виробництва річні темпи приросту цін виробників у листопаді 2019 року впали до найнижчого значення за всю історію спостережень з 1991 року. У добувній промисловості ціни поточного року знизились на 17,2%, переробній – на 6% і лише у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря зросли на 3%.

10 млрд доларів

Майже стільки становив дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами за січень-жовтень 2019 року, погіршившись порівняно з відповідним показником минулого року на 3,3%. Поки що цей торговельний дефіцит пом’якшується через збільшення грошових переказів від заробітчан, тому дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за 10 місяців 2019 року становив 3,4 млрд дол. Але фундаментом стабільності валютного курсу і стійкості економічного розвитку є прийнятні межі дефіциту або рівновага чи профіцит торговельного балансу, тому мінус 10 млрд доларів у торговельному балансі є сигналом для термінових державних заходів.

***

Як зазначив засновник Growford Institute, екс-член наглядової ради НБУ Віталій Ломакович, на тлі глобальних трендів активізації ролі урядів і центральних банків у стимулюванні економічного зростання і розгортання четвертої промислової революції у своїх країнах, економічна, монетарна і фінансова політика в Україні проводиться у протилежному напрямку – пригнічення економічного зростання, продовження деіндустріалізації та відсутності інноваційної політики.

«Наведені економічні показники є надзвичайно тривожними і свідчать про системну неефективність економічної політики уряду, невиважену бюджетну і боргову політику Міністерства фінансів та помилковість монетарної політики НБУ протягом останніх п’яти років. Це потребує нагальних заходів із системного реформування цих органів та їх політики, розробки і реалізації ефективної економічної стратегії, націленої на створення стійких засад прискореного економічного зростання України», – зауважив він.

Growford Institute (Global Research on Optimal Ways for Development) Institute – це неурядова організація, що займається стратегічними глобальними дослідженнями в сфері економіки і фінансів, оцінкою системних ризиків та розробкою оптимальних шляхів економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому. Пріоритетом є дослідження глобальних процесів, що впливають на Україну, оцінка ризиків і нових можливостей та розробка оптимальних шляхів для її стрімкого інноваційного розвитку.

Читайте також

Ганна Новосад: що відомо про очільницю Міносвіти

Будь-яка жінка позаздрить: 98-річна мама Сильвестра Сталлоне показує в Instagram свої незвичайні будні

Уайт радить Усику остерігатися Чісору: "Буде дуже важко"


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут