Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015
Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015
Жовтень 2015
Листопад 2015
Грудень 2015
Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017
Лютий 2017
Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017
Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019
123456789101112
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Українські новини |

Про Никона, остарбайтера з Бочаниці

Про Никона, остарбайтера з Бочаниці
Нагадаю текст його листа до батька: 2 вересня 1943 року, Опанасу Дмищуку, село Бочаниця Гощанського району. Слава Україні! Посилаю лист до своїх дорогих та рідних родичів. Добрий день чи вечір. В перших словах повідомляю, що я жив та здоров і вам бажаю від Господа Бога доброго здоров'я на білому світі ... Посилаю вам свою фотокарточку на пам'ять і дуже просив би щоб ви прислали свою, бо хотів би вас зобачити. Хоч на фотокарточці ... Тепер буду просити прислати як мона тютюну, то за це буду дуже дякувати ... і прошу, пишіть частіше, бо дуже скучно за вами. Жду отвєта як соловей лєта. До листівки була прикріплена фотокартка Никона, зроблена в Німеччині. За словами онуки Олени її дід, Никон Дмищук, народився в селі Жаврів Гощанського району 17 листопада 1921 року. Жив собі хлопець та працював у власному господарстві. І все було добре, аби не війна. Дід згадував, каже Олена, що прийшла в село рознарядка на робочу силу, і сільський староста поставив ультиматум: або працюєш в поліції, або їдеш працювати до Німеччини. Хлопець погодився на другий варіант. Збір молоді відбувся в Рівному, але Никону вдалося втекти, пішки дійшов до села Горбаків, а додому, в Бочаницю, повернутися не вдалося, схопили, знову повернули до Рівного і ешелоном відправили до Німеччини. Працював там на залізниці, згадував, що праця була каторжна, через загострене почуття справедливості часто бував покараний. І, врешті, потрапив під потяг, скалічився. Звільняли Німеччину союзні американські війська. При медичному огляді в американському фільтраційному таборі виявилося, що у Никона два переломи руки. Врешті довелося ампутувати праву руку. Далі були радянські фільтраційні табори, створені для перевірок працівників зі Сходу. До речі, справа Никона також збереглася в Державному архіві Рівненської області. Повернувшись додому, Никон одружився з Надією Місюрою, дівчиною з села Бочаниця. Влаштувався на пошту листоношею, а Надія працювала ланковою. У колгоспі Шлях до комунізму Никон Опанасович працював нічним сторожем, пізніше пастухом, ніколи не був без роботи. А вдень - у своєму господарстві працював. Посадив сад біля хати і на запитання онуків: Діду, нащо ти садиш дерева? відповідав:Це ж для вас, діти, все для вас. Згадує, що тихенько наспівував собі під ніс польських пісень. Від діда Оленка навчилася молитов та колядок, як складати та освячувати пасхальний кошик на всенощній. Згадувала, що обличчя діда часто було порізане від станка, бо голитися лівою рукою було незручно. Онуки питали діда, чому немає руки, але не було тоді прийнято говорити про примусові роботи в Німеччині. Не стало Никона навесні. Пішов до голови колгоспу просити коня - щоб засіяти поле. Усі колгоспники просили - хто трактора, хто коня. Але голова колгоспу коня не дав. Так і лишилися Дмищуки без пшениці. Та й без Никона також - повертаючись від керівника господарства, він отримав інфаркт. Не стало його 6 травня 1996 року. ... Никон з Надією народили аж семеро дітей! Сімнадцятеро онуків живуть по всьому світові і на поминальні дні обов'язково з'їжджаються пом'янути свого діда, остарбайтера з Рівненщини, Никона Опанасовича Дмищука. Олена Гумінська, ст. науковий співробітник Державного архіву Рівненської області.
Маргарита Симоньян (цитата: Как говорили в моей Краснодарской юности: "Проще - дать, чем обьяснить: почему - нет...") - прерванное интервью о Боширове с Петровым, диктатуре и фейкньюз на RT ( Ксения Собчак, новое)

Читайте також

Пивзавод "Балтика" злетів у повітря, уламки зачепили людей: відео вибуху переполохало мережу

У космосі можливий затор – оглядачів турбує велика кількість супутників, запущена ракетами Ілона Маска

Суд в Криму продовжив арешт вісьмом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут