Додати новину
Січень 2010
Лютий 2010
Березень 2010
Квітень 2010
Травень 2010
Червень 2010
Липень 2010
Серпень 2010
Вересень 2010
Жовтень 2010Листопад 2010Грудень 2010
Січень 2011
Лютий 2011
Березень 2011
Квітень 2011
Травень 2011
Червень 2011Липень 2011Серпень 2011Вересень 2011Жовтень 2011Листопад 2011Грудень 2011
Січень 2012
Лютий 2012Березень 2012Квітень 2012Травень 2012Червень 2012Липень 2012Серпень 2012Вересень 2012Жовтень 2012Листопад 2012
Грудень 2012
Січень 2013
Лютий 2013
Березень 2013
Квітень 2013Травень 2013Червень 2013Липень 2013
Серпень 2013
Вересень 2013
Жовтень 2013
Листопад 2013Грудень 2013Січень 2014Лютий 2014Березень 2014Квітень 2014Травень 2014
Червень 2014
Липень 2014Серпень 2014Вересень 2014Жовтень 2014Листопад 2014Грудень 2014Січень 2015
Лютий 2015
Березень 2015
Квітень 2015Травень 2015Червень 2015Липень 2015Серпень 2015Вересень 2015Жовтень 2015Листопад 2015Грудень 2015Січень 2016Лютий 2016Березень 2016Квітень 2016Травень 2016Червень 2016Липень 2016Серпень 2016Вересень 2016Жовтень 2016Листопад 2016Грудень 2016Січень 2017Лютий 2017Березень 2017Квітень 2017
Травень 2017
Червень 2017
Липень 2017
Серпень 2017
Вересень 2017
Жовтень 2017
Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Лютий 2018Березень 2018Квітень 2018
Травень 2018
Червень 2018
Липень 2018
Серпень 2018
Вересень 2018
Жовтень 2018
Листопад 2018Грудень 2018Січень 2019Лютий 2019Березень 2019
Квітень 2019
Травень 2019
Червень 2019
Липень 2019Серпень 2019Вересень 2019Жовтень 2019Листопад 2019Грудень 2019Січень 2020Лютий 2020Березень 2020Квітень 2020Травень 2020Червень 2020Липень 2020Серпень 2020Вересень 2020Жовтень 2020Листопад 2020Грудень 2020Січень 2021Лютий 2021Березень 2021Квітень 2021Травень 2021Червень 2021Липень 2021Серпень 2021Вересень 2021Жовтень 2021
12345678910111213141516171819
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Українські новини |

Neu Zürcher Zeitung: Сепаратизм православної церкви в Україні знайшов послідовників на Балканах

Православні церкви здавна підтримують інтимні відносини з державною владою. За українським зразком, уряди Македонії та Чорногорії намагаються зараз зміцнити незалежність своїх національних церков. Церквам слід цього побоюватися.

Це була приваблива пропозиція, що її зробив співбесідник в телефонній розмові з македонським прем'єр-міністром Зораном Заєвим: за 100 тисяч доларів США екуменічному патріархові в Константинополі він дарував би македонській православній церкві автокефалію, тобто – церковну незалежність.

Заєв вважав, що розмовляє з колишнім українським президентом Петром Порошенком. Насправді, це були два російських коміки, Володимир Кузнецов та Олексій Столяров, які вже кілька разів розігрували по телефону іноземних політиків та "зірок". Як витікає з оприлюднених на початку липня витягів із кількох розмов, які відбулися в серпні 2018 року та в лютому й квітні 2019, Заєв не згодився дати хабаря, але цікавився, як саме новій православній церкві України вдалося стати незалежною.

заєв
Македонський прем'єр-міністр Зоран Заєв / Фото raskolam.net

Для Македонської православної церкви автокефалія є центральним прагненням. В 1967 році ця церква відокремилася від Сербської православної церкви та в однобічному порядку проголосила свою незалежність. Досі ні сербська, аніяка інша православна церква не визнала цього кроку, тож македонська церква виявилася в православному світі ізольованою.

Щільні зв'язки між державою та церквою

На те, вона може розраховувати на підтримку державного керівництва. Так було ще за часів Югославії, коли соціалістичні можновладці поводилися з церквою цілком приязно. Паралельно до заснування власної югославської автономної республіки Македонії, комуністи підтримали церковне відокремлення від Белграду, аби прискорити створення та зміцнення самостійної македонської нації. Цим шляхом пішли й постсоціалістичні уряди Македонії, яка стала незалежною в 1991 році й сьогодні, після розв'язання "конфлікту назв" із Грецією, називається Північна Македонія.

Отже, прем'єр-міністр Північної Македонії Заєв у цьому сенсі не є винятком: напередодні його останньої офіційної подорожі до сусідньої Болгарії він наголосив, що його країна має право на власну, незалежну церкву. При цьому він сподівається на допомогу Болгарської православної церкви, яка в 2017 році через історично щільні зв'язки, заявила, що готова в якості "материнської церкви" допомогти македонцям вийти з ізоляції. Практичних наслідків цей крок не мав.

Скоріш, ця заява наштовхнулася на критику з боку екуменічного патріарха Константинополя, Варфоломея, який наполягає на тому, що це питання перебуває в його веденні. Досі в усьому православ'ї нема згоди про те, як місцева церква може отримати незалежність. Незрозуміло, чи це стається через визнання з боку материнської церкви, через визнання з боку екуменічного патріархату чи обох цих інстанцій разом.

Нова динаміка після українського відокремлення

Втім, після заснування Православної церкви України та її автокефалії, яку надав їй Константинополь на початку цього року, склалася нова ситуація. Екуменічний партіарх діяв у цьому випадку проти чітко висловленого бажання московського патріарха та пішов на розрив із Російською православною церквою, яка вважає себе відповідальною за православних вірян в Україні.

В заснуванні нової церкви відіграв велику роль тодішній президент Порошенко, який сподівався таким чином розбудувати свою популярність. Цей розрахунок, як відомо, не виправдався й Порошенко з тріском програв президентські вибори Володимиру Зеленському. Але за прикладом Порошенка, деякі лідери урядів Південно-Східної Європи намагаються також підтримати церковну незалежність церков відповідних країн.

епіфаній та порошенко
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній та п'ятий Президент України Петро Порошенко / Фото з відкритих джерел

Поруч із Північною Македонією, це стосується, перш за все, Чорногорії. В цій невеличкій адріатичній державі вже більш, ніж 25 років поспіль конкурують дві православні церкви: Сербська православна церква, приналежність до якої відчуває більшість вірян та священиків, та маленька Чорногорська православна церква, яка бажає стати незалежною.

За допомоги суспільних акцій – таких, як захоплення церковних будівель – прихильники Чорногорської православної церкви намагаються привернути увагу до своїх вимог. Але досі все це залишалося "елітарним" проектов. Підтримку він знайшов у тих політичних та культурних еліт, які намагаються створити власну національну ідентичність чорногорців та відокремитися від Сербії.

Чорногорці йдуть слідом

Державне керівництво, оточення "довгострокового" правителя Міло Джукановича довгий час займало в церковному конфлікті посередницьку позицію, позаяк велика частина православної більшості населення також і після проголошення незалежності країни в 2006 році вважає себе сербами. Але протягом останніх місяців Джуканович взяв новий курс та став підтримувати автокефалію Чорногорської православної церкви. Це призвело до гострих протестів Сербської православної церкви. Так, її глава, патріарх Іріній, взагалі заявив про переслідування сербських православних вірян.

міло джукановчи
Міло Джуканович / Фото РосЗМІ

До заворушень в Чорногорії призводить і запланований закон про релігії. Законопроєкт передбачає, що всі релігійні об'єкти та земельні наділи, які були створені за допомогою державних коштів або перебували у власності держави до 1918 року – тобто, до включення Чорногорії до королівства сербів, хорватів та словенців (пізніше – Югославії) – й тепер є власністю держави.

Сербська православна церква побоюється, що в неї за цим законом відберуть більшу частину церков та монастирів, які вона використовує, та віддадуть їх Чорногорській православній церкві. Венеціанська комісія Ради Європи піддала ці правила критиці, як "незрозумілі та нечіткі" та порадила чітко розрізнити право держави на власність та право релігійних громад на використання.

Патріарх гальмує

Критика законопроєкту почулася й зі Стамбулу: екуменічний патріарх Варфоломій звинуватив Джукановича, що той таким чином намагається пограбувати Сербську православну церкву. Водночас він підкреслив, що єдиною чинною церквою в Чорногорії є Сербська православна церква. Сербській щоденній газеті "Політика" він пояснив, що Вселенський патріархат, на відміну від випадку з Україною, не має наміру втручатися на боці "відокремлених" церков у Чорногорії та Північній Македонії. Обидва випадки є прерогативою Сербської православної церкви.

патріарх Варфоломій
Вселенський патріарх Варфоломій

Така обережність може пояснюватися тим, що Константинополь має з Сербською православною церквою набагато спокійніші відносини, ніж із Московським патріархатом, з яким він конкурує за перевагу в православному світі. Окрім того, Вселенський патріархат просто не може собі дозволити новий церковний конфлікт, принаймні, поки жодна православна церква не визнала надання автокефалії українській церкві.

Чи зупинять слова зі Стамбулу Джукановича та Заєва – час покаже. З точки зору політики, власна національна церква є дуже привабливою для зміцнення національної ідентичності. З точки зору церкви, державна підтримка дає надію на подолання власної ізоляції.

Ризики з обох боків

Але змішування державних та політичних цілей містять в собі ризики для обох сторін. Як демонструє приклад Порошенка, церковні питання лише обмежено годяться для передвиборчих перегонів та для зміцнення політичної влади. Церкви також мають уникати спокуси близькості до держави, тому що інакше вони можуть бути легко маніпульовані владою. Ліпше було б, якби вони займалися нагальними суспільними проблемами – такими, як велика політична поляризація та корупція, яка обтяжує південно-східні європейські країни.

Автор: Штефан Кубе, NZZ
Переклад для 24 каналу: Борис Немировський



Читайте також

За добу на Закарпатті виявили 184 випадки COVID-19, 9 людей померло

Лавров про бажання Зеленського зустрітися з Путіним: Фантазують повсюдно

Підписувати закон "про олігархів" повинен Разумков, а не Стефанчук, - Железняк


Новини, статті, коментарі, з щохвилинним оновленням, зараз — на сторінках Ua24.pro



Ua24.pro — свіжі новини 24/7. Додати свою новину можна швидко зараз — тут